Question

Уставте дефіси, розставляючи пропущені розділові знаки.1. рак пустельник сидів у черепашці, не вилазя­чи, аж поки йому не стало тісно. він уже виріс із своєї хатинки закрученої черепашки (в. іваненко). 2. а моя пам’ять той нерозлучний секретар мій вже записує і сю без­владність тіла серед цвіту яблуні і гру світла і мій див­ний настрій (м. коцюбинський). 3. лікарі й сестри жалібниці в білих халатах метушилися й перегукувалися (ю. смолич). 4. за якийсь місяць вона [фортуна] принесла на своїх крилах її першого сина остапа георгіївського кавалера чотирьох хрестів. < …> тоді ще раз нібито зжалилась над нею фортуна і принесла їй на своїх крилах другого сина андрія (м. хвильовий). 5. над голо­вами козаків, заступивши їм світ вечірнього сонця, піднімалися і скелі шиї і голови острова почва­ри (а.кащенко). 6. на подвір’ї я побачив самого лісника чорно­бородого похмурого красуня його дочку теж сувору красу­ню дівку і його другу жінку кирпатеньку живу молодичку з веселими розумними очима (с. васильченко). 7. доньки ярослава мудрого єлизавета й анастасія 1047 року стали королева­ми норвегії та угорщини. 1086 року першу жіночу школу в європі – при київському андріївському монастирі – заснувала анна онука ярослава мудрого (журнал). 8. при­йшли й музики із села: іванушка скрипаль, у якого верхня щелепа видавалася вперед, а нижня трохи запала ; шурко баяніст і завклубом білочубий сором’язливий хло­пець, який зимовими вечорами, коли в клубі не було нікого, сидів у порожньому фойє і складав свою музику ; василь кривобік сопілкар і конюх у лікарні, що привіз із війни один-єдиний трофей фабричну сопілку добрячої робо­ти; четвертим музикою був мишко мушник бубніст і кол­госпний шофер (г. тютюнник).

Answer 1

Рак-пустельник сидів у черепашці, не вилазя­чи, аж поки йому не стало тісно. Він уже виріс із своєї хатинки — закрученої черепашки.  А моя пам’ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і сю без­владність тіла серед цвіту яблуні, і гру світла, і мій див­ний настрій.  Лікарі й сестри-жалібниці в білих халатах метушилися й перегукувалися.  За якийсь місяць вона принесла на своїх крилах її першого сина Остапа, георгіївського кавалера чотирьох хрестів. Тоді ще раз нібито зжалилась над нею фортуна і принесла їй на своїх крилах другого сина — Андрія.  Над голо­вами козаків, заступивши їм світ вечірнього сонця, піднімалися височенні скелі-шиї і голови острова-почва­ри.  На подвір’ї я побачив самого лісника — чорно­бородого похмурого красуня, його дочку, теж сувору красу­ню-дівку, і його другу жінку — кирпатеньку живу молодичку з веселими розумними очима. Доньки Ярослава Мудрого — Єлизавета й Анастасія — 1047 року стали королева­ми Норвегії та Угорщини. 1086 року першу жіночу школу в Європі – при Київському Андріївському монастирі – заснувала Анна, онука Ярослава Мудрого. При­йшли й музики із села: Іванушка-скрипаль, у якого верхня щелепа видавалася вперед, а нижня трохи запала; Шурко — баяніст і завклубом, білочубий сором’язливий хло­пець, який зимовими вечорами, коли в клубі не було нікого, сидів у порожньому фойє і складав свою музику; Василь Кривобік — сопілкар і конюх у лікарні, що привіз із війни один-єдиний трофей — фабричну сопілку добрячої робо­ти; четвертим музикою був Мишко Мушник — бубніст і кол­госпний шофер.