Це було восени. Одного разу, ми з класом і з нашею вчителькою зібралися у ліс. Там ми розвели вогонь. Да гралися досхочу. Було дуже багато сухого листя. Ми стрибали в ньому і нам було дуже весело. Але Петрик взяв та підпалив палицю і підніс до сухого листя. Наша вчителька швидко схаменулася і побігла гасити полум'я,тому що сухе листя дуже швидко загорілося. Після цього вона всіх покликала до себе!Ми сіли навколо багаття. Та вчителька розовіла, що не можна гратися з вогнем, тому що можна нашкодити собі, може загинути ліс, якщо вчасно не погасити полум'я. Завдяки нерозумної поведінки Петра ми могли дуже нашкодити лісу і всій природі. Тому не можна гратися зв вогнем, ви зрозуміли,діти? Все діти похитали головами і більше ніколи не гралися з вогнем!
"Лісова школа"
У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на
ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...
пiшов вон
украiнецъ?