Іноді, щоб не втрачати дорогу нам людину, ми даємо їй ще один шанс, але рідко з цього виходить щось добре.
“Зрадництва відбуваються найчастіше не за обдуманого наміру, а через слабкість характеру”- казав Франсуа де Ларошфуко.
Особисто я завжди вважала зраду як погане відношення людини самої до себе. Оскільки, вона сама ж зраджує свій вибір. Як на мене це безглуздо, та все ж віроломність дуже поширена у суспільстві будь-якого часу.
Іноді вона шкодить далеко не одній людині та несе за собою погані наслідки, які вибачити або просто забути неможливо.
Яскравим прикладом зради у політичній сфері є вчинок екс-президента України Віктора Януковича, який зрадив рідну землю задля власних інтересів.
Відповідно, таку зраду ніхто не пробачить, бо наслідки від неї, як ми можемо гати, плачевні.
Отже, зрада легко здатна розбити людям життя. Існує багато її видів і деякі з них можна пробачити, але це на жаль рідко призводить до чогось доброго.
По-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям. По – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці. По – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. По – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. По – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай.
Ось чому природу треба берегти.