Мого друга звати Андрій. Йому зараз 14 років. Це друг мого брата теж. Ми разом гуляємо, граємо футбол. Моя улюблена футбольна команда називається „Манчестер Юнайтед", а його - „Барселона". Андрій добрий, чесний, уважний. Мені з ним дуже цікаво.
У мене є краща подруга - Лена. Ми вчимося з нею в одному класі, але за однією партою не сидимо. Ще ми з нею разом ходимо на хореографію. Вона блондинка, у неї довге волосся, блакитні очі. Моя подружка, як і я, дуже любить читати книги, малювати, танцювати. Вона добра і весела дівчинка, завжди в гарному настрої. У школі вона завжди отримує хороші відмітки. Іноді ми разом робимо домашні завдання. Мені з нею завжди цікаво і весело.
Мишко — мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя.
Мій друг любить спорт. Він швидко бігає, високо стрибає. Але найбільше йому подобаються спортивні ігри, змагання, естафети. Спорт зробив Мишка сильним, спритним, витривалим. Саме тому він не боїться фізичної роботи і з задоволенням допомагає дорослим.
Він чесний і доброзичливий хлопець. Мені з ним цікаво і весело. Я дуже пишаюсь, що в мене є такий друг.
- Привіт.
- Привіт.
- Ти дивився учора спортивну передачу?
- Нажаль, ні.
- А що сталося, ти ніби завжди її дивився?
- Я учора був у бабусі на дні народженні, і не встиг подивитися.
- Зрозуміло.
- А ти можеш розповісти мені що я пропустив?
- Вчора був футбол.
- Футбол? Круто! І хто грав?
- Динамо і шахтар
- Так, так і хто ж все таки переміг?
- Перемога дісталася дінамо.
- Шкода, я б хотів аби Шахтар переміг.
- Я теж.
- Ну дякую тобі за розмову, бувай мене батьки вже чекають.
- Бувай, як будеш вільний дзвони.