-Привіт Оксано!
-Привіт Марічко, чому дзвониш?
-Ой, я зараз тобі таке розповім!
-Ти мене зацікавила, кажи швидше.
-Знаєш Петра з паралелі?
-Бачила, а що?
-Та от, він мені подарував величенький пакунок, я розгортаю, а там повно солодощів!
-Нічого собі, це ж з якого дива?
-Петро сказав, що коли в мене був день народження, він відпочивав з батьками за кордоном, тому подарував зараз.
-А в мене теж скоро дн буде.
-Де будеш святкувати?
-Мабуть піду в кіно.
-Сама?
-Ну канікули будуть, усі поїдуть кудись.
-А я нікуди не їду. Що хочешь щоб я тобі подарувала?
-Та нічого не треба! Я навіть буду рада якщо ти просто прийдеш.
-Ну так не можно, чекай на подарунок.
-Гаразд, ой мені все треба бігти. Бувай!
-Бувай
Объяснение:
А Не чуть пташок, і тільки смутно вітер мелодії осінні навіва. - складносурядне
Б Коли ми обминаємо липовий шлях і опиняємось у долинці, нас оточує
воркування струмків. - складнопідрядне
В Лише плескіт хвиль в очеретах та сполошений перешепт лепехи нагадували про нічне дихання землі. - просте ускладнене
Г Підтримувати один одного - це має бути законом поміж людей. - безсполучникове
Д Ніжна смага шкіри її щік зазолотилась легким рум’янцем, очі - на півобличчя! - засвітились крапельками темного меду. - безсполучникове