Екологія
1.Слово «екологія» в перекладі з грецької означає наука про дім. 2. Наша планета - наш дім, а Україна- одна із кімнат дому. 3. Мабуть кожна людина не захотіла б жити в брудному, закиданому різним сміттям будинку. 4. Але, якщо ми самі не будемо прибирати в кімнаті, то її значна частина буде дуже і дуже брудною. 5. Мабуть, захоплені великими можливостями, які відкрив для нас технічний прогрес, ми просто не змогли чи не захотіли вчасно оцінити всі можливі наслідки нашого втручання в природу. 6. Водночас ми самі забруднюємо природу, а значить наша кімната стає неохайною. 7. Я сподіваюся, що ми зможемо все виправити, та стати на перше місце по чистоті за нашою "Кімнатою".
Извините что только 7-м предложений(
в поясненні твір-опис, пам'ятки "Краєзнавчий музей.", план роби за назвою залів, удачі :)
Объяснение:
Музей був заснований 1937 року, коли територія знаходилися у складі Польщі. Музей знаходився в приміщенні тодішнього Кременецького ліцею (Єзуїтський колегіум), пізніше Волинська гімназія і ліцей. Саме там було відкрито експозицію Кременецького краєзнавчого музею, який носив ім’я Білібенда Бессера, дослідника флори.
Сам музей починається із залу природи. Це Подільське плато, де колись шуміло Сарматське море. На дні моря утворювався матеріал, який дав назву цілому регіону — кремінь. Відтак, залишки матеріальної культури пов’язані з цим мінералом. В цьому залі представлена унікальна експозиція, а саме зуби морських акул, скамянілі молюски тощо. Всі ці матеріали були принесені з місцевих родовищ.
Далі йде багатий на експонати другий зал – археології. Свого часу, директор музею археолог Олександр Цинкаловський, на околиці Кременця почав розкопки гори Куличівка, де було знайдено культуру пізнього палеолітичного періоду.
Наступний зал — епоха до 19 століття. В залі представлені експонати періоду боротьби проти монгольської орди та козацької доби. Також є згадка, що під час монгольського нашестя на Київську Русь 1041-1042 років орди Батия були біля Кременця. Незважаючи на чисельність війська, всі спроби взяти місцеву фортецю не увінчалися успіхом. Це була перша фортеця на шляху Батия, яку він не зміг взяти. З того часу Кременецький замок став символом неприступності і боротьби на шляху монгольської навали у світовій історії.
Наступний зал — етнографії. Етнографія яскраво відкриває особливості народного побуту південної Волині. У всьому краї з кінця 19 до середини 20 століття панувало натуральне господарство. Було розвинуто лозоплетіння, деревообробка та гончарство. В залі можна побачити інтер’єр волинської хати кінця 19 століття. Також представлений типовий одяг Волині, зразки вишивки, іграшки, зокрема, популярні на той час свищики.
Експозиція музею завершується подіями Майдану 2014 року та військовим конфліктом на Східній частині України. Речі та експонати були передані музею з Майдану.
Наприклад, телефон волонтерки-медсестри з Майдану Лесі Жуковської.
Існує також літературний зал. Він, здебільшого, присвячений перебуванню Тараса Шевченка. В літературному залі також знаходяться речі відомого кобзаря Євгена Адамцевича, який проживав на території Кремінеччини. Він був автором “Запорізького маршу” та віртуозним виконавцем українських народних пісень.
кожна людина хоче відчувати себе і бути повністю вільною, щоб повною мірою реалізовувати свої права, можливості і мати перед собою відкритий життєвий шлях, повний цікавих пригод і відкриттів. ось тільки на шляху до свободи необхідне обов’язкове дотримання великої кількості різних умов. ці умови різноманітні, але їх цілком можна розділити на головні і другорядні. говорячи про головні умови, з упевненістю можна виділити умову вільної країни. тільки у по-справжньому вільній країні кожен чоловік та жінка можуть відчувати себе добре, комфортно і вільно.
подробнее - на -