відповідь: україну називають світовою житницею. "жито — один з го-
ловних хлібних злаків у нашій країні. його вирощують майже
повсюдно в україні. із житнього борошна випікають смачний
хліб. один з його сортів так і називають — український. а із
житнього зерна варять поживну і корисну кашу. недарма кажуть.
«як уродить гарно жито, буде й людям гарно жити».
пояснення: прочитай текст. згрупуй виділені слова й запиши їх. розбери
за будовою. поміркуй, до яких частин мови вони належать.
україну називають світовою житницею. "жито — один з го-
ловних хлібних злаків у нашій країні. його вирощують майже
повсюдно в україні. із житнього борошна випікають смачний
хліб. один з його сортів так і називають — український. а із
житнього зерна варять поживну і корисну кашу. недарма кажуть.
«як уродить гарно жито, буде й людям гарно жити».
відповідь: веселе літо згасло. вересень зробився повноправним господарем у природі. незвично холодно стає вранці й уночі. лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. усюди відчувається прохолодний подих осені. сіре небо все частіше затягають низькі хмари. сіється дрібний дощ.
ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. горобина обвисла червоними розкішними гронами. листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
нещодавно зелена трава припала до землі. високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
у такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. настала золота осінь.
Мені потрібно ходити до школи, щоб навчатися (нар.т.). Я люблю свого кота (нар.т.). Я допомагаю батькам, коли їм складно (Л. Українка).
В дужках не обов*язково писати.
Та дієслівника не існує, існує дієслово.