Тяжіє правдою життя Анафема новітнім супостатам. Росте народжене дитя, А мова в наймах ще у “брата”. Співає нашої співак- Одні слова, немає мови. Вона- екзотика на смак І зовсім не хвилює крови. Шукає, никає орда, Енергію висотує із мови. Велика твориться біда- Чужим підмінюється Слово. Екрани повнять і життя Невдалі шоу без’язикі. Коли ж зупиниться оця Устидження трагедія велика?
Тривожний час пробуджує Вкраїну, А ми очікуєм чогось. Розрито льох і воля з домовини Аркаду фальші рознесе ось-ось. Сивіє мати, йде по світу молодь, Останній гріш розтрачує бідняк… Великдень є, але комусь і голод, І за дітей сердешний переляк. Шматує дух чужа ідея – Енергію висотує вона. Вкраїна є, але не знаю де я, Чомусь немила рідна сторона- Електорату рай…А де ж вкраїнці? Навіщо уподібнились волам? Коли у долі зла по вінця, У серці, мабуть, зла нема.
Я відшукала це завдання у підручнику, бо в самому питанні були помилки. Ось воно: 1. Усі учні класу прийняли участь у змаганнях з туристичного орієнтування. - Усі учні класу взяли участь у змаганнях з туристичного орієнтування.
2. Мишко зробив з мухи слона та й пішов додому. - Мишко робив з мухи слона, розповідаючи про свої пригоди; добряче налякавши слухачів, він пішов додому.
3. А Мирон пропав як Пилип з конопель - А Мирон вискочив як Пилип з конопель.
4. Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід. - Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька.
5. Від радості у нього очі на лоба лізуть. - Від жаху/подиву у нього очі на лоба полізли.
6. Затріщала крига і почувся голос волаючого в пустелі. - Затрищала крига і почувся голос волаючого в пустелі: "До ть!", але біля річки нікого не було.
7. Пішов Омелько свататися до Марусі, а та дала йому гарбуза на кашу. - Пішов Омелько свататися до Марусі, але та дала йому гарбуза.
8. Закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана. - Тарас закопав свій талант у землю, коли пішов служити козачком до пана.
Анафема новітнім супостатам.
Росте народжене дитя,
А мова в наймах ще у “брата”.
Співає нашої співак-
Одні слова, немає мови.
Вона- екзотика на смак
І зовсім не хвилює крови.
Шукає, никає орда,
Енергію висотує із мови.
Велика твориться біда-
Чужим підмінюється Слово.
Екрани повнять і життя
Невдалі шоу без’язикі.
Коли ж зупиниться оця
Устидження трагедія велика?
Тривожний час пробуджує Вкраїну,
А ми очікуєм чогось.
Розрито льох і воля з домовини
Аркаду фальші рознесе ось-ось.
Сивіє мати, йде по світу молодь,
Останній гріш розтрачує бідняк…
Великдень є, але комусь і голод,
І за дітей сердешний переляк.
Шматує дух чужа ідея –
Енергію висотує вона.
Вкраїна є, але не знаю де я,
Чомусь немила рідна сторона-
Електорату рай…А де ж вкраїнці?
Навіщо уподібнились волам?
Коли у долі зла по вінця,
У серці, мабуть, зла нема.