І. Речення просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене, розповідне, неокличне.
Тоді - коли? обставина, прислівник
ніхто- хто? підмет, займенник
не чув - що робив? присудок, дієслово
не - заперечна частка, не є членом речення
про - прийменник, не є членом речення
перетворення - що? додаток, іменник
природи - чого? додаток, іменник.
Або --- в золотому саду - поширена обставина місця.
ІІ. Речення просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене, питальне, неокличне.
Ви - хто? підмет, займенник
бачили - що робили? присудок, дієслово
міста - що? додаток, іменник
золотому - якому? означення, прикметник
в саду - де? обставина, іменник
в - прийменник, не є членом речення
ІІІ. Речення просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене, розповідне, неокличне.
Тепла - яка? означення прикметник
осінь- що? підмет, іменник
тихо - як? прислівник, обставина
ступає - що робить? присудок, дієслово
вулицями - чим? додаток, іменник
Києва - чого? додаток, іменник
Або --- вулицями Києва - поширена обставина місця.
На мою думку це " Субтитри літературних історій ".