Книжка у руках людини, що має бажання і сили розвиватися - це могутня зброя, що здатна зробити з будь-кого генія. Чи не усі люди починають свої великі інтелектуальні перемоги з книжок? Чи то перший "Буквар", який надихнув на вивчення мови, подарований ненькою, чи то "інструкція" від прилада, яка зацікавила і спрямувала на розвиток і розуміння в сфері техніки.
Книга вміє надихати, давати поштовх фантазії, захищати від сумних речей навколо, відволікати від проблем та навчати. Навчати усьому, чому ти дійсно хочеш навчитися. Чи не починали великі нейрохірурги свою кар*єру з книжки по анатомії? Починали, а тому, можна зробити висновок, що книга здатна на усе.
Книга дає змогу поринути у нескінченну кількість світів, познайомитись із тими, кого не зустрінеш у реальному житті, отримати відповіді на питання, які важко задати іншій людині. Книга керує нашими емоціями: може зіпсувати чи покращити настрій. Що ще у цьому світі має так багато функцій?
Той, хто володіє книгою - володіє світом.
Объяснение:
Мова - не лише засіб спілкування, а й головний чинник консолідації нації, оскільки забезпечує єдність, вільний і культурний розвиток національної спільноти, стоїть на сторожі збереження національної ідентичності, здорового духовного і ментального розвитку, а отже, виступає могутнім засобом зміцнення національної свідомості.
Відомий український учений і громадський діяч Іван Огієнко зазначав: "Мова - це наша національна ознака, в мові - наша культура, ступінь нашої свідомості". У державотворчому процесі мова, поряд із внутрішніми консолідуючими чинниками, виконує й зовнішню функцію, яка полягає у виокремленні держави з-поміж інших країн, в утвердженні нації і держави серед багатомовної спільноти. Отже, творення української політичної нації вимагає розв’язання фундаментальних питань мовної сфери, щоби така нація ґрунтувалася на засадах української національної державності.
Нині, коли Україна здобула незалежність, утвердження у суспільстві української мови як державної, як одного з основних націєтворчих, державотворчих чинників, постає надзвичайно важливою й актуальною проблемою, а її вирішення має бути одним із пріоритетних завдань держави. Усе це актуалізує дослідження стану функціонування державної мови в сучасному українському суспільстві як необхідної умови зміцнення української національної свідомості, важливого чинника консолідації суспільства і збереження самобутності його культури.
Объяснение: