Ясний зимовий день. сонце світить сліпуче яскраво. навколо все білим-біло. м'який пухнастий сніг рівним шаром покрив землю. сніг всюди: на лавках, на дахах будинків, на деревах. дерева стоять в снігу, немов яблуні в цвіту. білі-білі. і тільки подекуди видніються червоні грона горобини. під горобинами багато пташиних слідів. ворони, снігурі, синиці прилітають поклювати ягоди. дуже ошатна під шапками снігу ялина. в чистому повітрі пахне хвоєю. гарний зимовий наряд і у берізок. холодно. під ногами скрипить сніг. з труби маленького запорошеного снігом будиночка в небо стовпом йде дим. день морозний. мороз скував льодом річку. хлопці з радісними криками, розмахуючи руками, спускаються на санках з крутого берега річки. їм не страшний мороз. їм весело. а сніг блищить на сонці, іскриться, переливається. але зимовий день короткий. непомітно і швидко настануть сутінки
Джарилгач- остання зупинка лебедів перед польотом через Чорне море. Попереду сотні кілометрів без жодного клаптика суходолу. Найближча земна твердь- Туреччина. На Джарилгачі пернаті підготовуються,набираються сил,востаннє тренують молодь. А ті,що не впевненні в собі,залишаються й зимувати або не постійне помешкання. Та й не лише лебеді, а й дикі гуси. Справді, Джарилгач - такий собі стихійний заповідник. Кліматичні умови тут унікальні. На острові чотириста п'ятдесят соляних озерець, є джерела мінеральної води. Про минуле тепер нагадує тільки назва : "Джарилгач обвуглені дерева"
