-Привіт! -привіт! Що нового у школі? -ми зараз на уроці украйнськой літератури читаемо твір! -Який??? -"Федько-халамидник" -ну і як тобі? -цікавий, хочешь тобі перекажу? -дуже! _"Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє — і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується — відпускає, як ні, то ще й наб’є. Запускають діти змія, то Федько прийде (не криючись, не любив ховатись) та й одбере. Але бувало так, що візьме й оддасть змія, ще й ниток своїх дасть для вірьовочки. Батьки його за шкоду лаяли й били. Але й тут він поводиться не так, як усі діти: не плаче, не проситься, насупиться й сидить. Батько стане його бити — і не скрикне. Після цього батько вийме з кишені дві чи три копійки й дає йому."-Це покищо все що я прочитав -ну ти мене і зацікавив, я теж буду читати -Це гарно, бувай! -бувай
Описати враження від твору «Джури козака Швайки» пропоную так:
Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.
У повітрі пахло весною і дув ласкавий теплий вітерець. Пахло, дув - присудки. Вітерець - підмет. У повітрі - обставина. Ласкавий, теплий - означення. Весною - додаток. Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складносурядне, складається з двох простих речень, з'єднаних сурядним єднальним сполучником і; кому між частинами складного речення перед сполучником і не ставимо, тому що в реченні є спільна другорядний член - обставина у повітрі. Перше речення (У ПОВІТРІ ПАХЛО ВЕСНОЮ) - розповідне, неокличне, просте, односкладне, безособове, повне, поширене, неускладнене. Друге речення (ДУВ ЛАСКАВИЙ ТЕПЛИЙ ВІТЕРЕЦЬ) - розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
-привіт!
Що нового у школі?
-ми зараз на уроці украйнськой літератури читаемо твір!
-Який???
-"Федько-халамидник"
-ну і як тобі?
-цікавий, хочешь тобі перекажу?
-дуже!
_"Федько був справжній розбишака-халамидник. З ним весь час траплялись якісь історії. То шибку розіб’є, то око товаришеві підіб’є. Діти граються, ліплять хатки з піску, Федько раптом візьме та й поваляє — і своє, і чуже. А як хто заплаче, то звалить на землю й питає, чи наживсь на світі. Як той згоджується — відпускає, як ні, то ще й наб’є. Запускають діти змія, то Федько прийде (не криючись, не любив ховатись) та й одбере. Але бувало так, що візьме й оддасть змія, ще й ниток своїх дасть для вірьовочки. Батьки його за шкоду лаяли й били. Але й тут він поводиться не так, як усі діти: не плаче, не проситься, насупиться й сидить. Батько стане його бити — і не
скрикне. Після цього батько вийме з кишені дві чи три копійки й дає йому."-Це покищо все що я прочитав
-ну ти мене і зацікавив, я теж буду читати
-Це гарно, бувай!
-бувай