Написати продовження на високому стебли велика квитка з золотими пелюстками. спить вона вночи схиливши золоти пелюстки. та як тильки сходить ранкова зырниця продовжить будь ласка умаляю кто первий напишет отмечю как лучешее решение
...та як тільки сходить ранкова зіниця вона розпускає свої пелюсти і все навколо милується її красою.Дотого ж ця квіточка-чаріівна!Якщо людина знайде цю квітку-вона може загадати будь-яке бажання і воно справдиться.Кожна квітка-окраса нашого життя.Вони дарують нам не тільки свою красу.Вони всі частинка зеленої живої природи.Квіти-серце нашої планети!Бережіть природу
Ветер понёс его в далёкую страну Незабудку. Она называется так потому что те кто побывает в ней никогда не забывает про прекрасные красоты. Он прилетел и опустился на чей-то маленький домик: -Ой, кто здесь раздалось изнутри? Листочек испугался и затих, но тут домик зашевелился и из него выползла улитка. -Привет! -сказала она. -Привет-ответил тихо листочек. -Давай дружить? Меня зовут Уля, а тебя? -Я листочек Лео. Так листочек нашёл нового друга Улю. На этом его путешествие не закончилось, но об этом в следущий раз
Брехня Весна.Позеленівші листки дерев де-не-де попадали від сильного нічного вітру.Сонце вже встало,але хмарки його трішки прикривало.Та це не завадило потрапити промінцям до моєї кімнати,які лоскочуть мої ноги,з яких зпала ковдра.З самого ранку в мене передчуття,що день буде гарним,сонячним,незабутнім!З цими думками я встала,підійшовши до вікна,відчинила його і слухала,як десь,у далечі пташки насвістували вже знайому мені мелодію.Ох!Які спогуди про дитинство мені навіювали ці насвістування!І з посмішкою про добрі згадки,я напровлялася до кухні,аби поїсти,а потім,можливо,вийти на вулицю з друзями. Після сніданку я зателефонувала Олесі,донька моєї тітки: -Привіт!-,мовила я так безтурботно,так щиро. -Привіт..-,буркнула вона і продовжила,- А чи не соромно тобі телефонувати мені після того що ти зробила?? Я здивувалась!Адже Олесі я ще змалку нічого поганого не робила! -Але ж..Я тобі нічого не зробила.. У відповіть я чула лише гудки..Набравшись духу,я осмілилась потелефонувати тітці.Вона точно мала знати,що сталося. -Алло!-, мовила тітка. -Алло..Тітко Олено?Вибачте...-,я так і не встигла договорити.. -Це ти!Олеся мені все розповіла.Скажи мені,дитино,навіщо ти розказала всім,що Олеся ніби закохалася?Ще й сказала,що вона закохалась в того,хто їй симпатизує найменше! -Але я нічого токого не говорила! Розмову ми закінчили.Як потім вияснилось,дівчинка яка це сказала недолюбляла нас обох і хотіла нас розсварити.Е ні!Дружба сильна.А правда завжди спливе!
...та як тільки сходить ранкова зіниця вона розпускає свої пелюсти і все навколо милується її красою.Дотого ж ця квіточка-чаріівна!Якщо людина знайде цю квітку-вона може загадати будь-яке бажання і воно справдиться.Кожна квітка-окраса нашого життя.Вони дарують нам не тільки свою красу.Вони всі частинка зеленої живої природи.Квіти-серце нашої планети!Бережіть природу