Так, і справді потрібно працювати. Адже без праці, добра не буде! Недарма це вислів склав український народ. Потрібна завжди працювати, а якщо ми будемо байдики бити нічого з того не буде. Отже, кожна людина працює взимку, тому, що тоді дуже холодно, голодно і важко трудитися. Але ми, ніколи не будемо здаватись, не будемо голодувати, а тільки робити те, що, потрібно робити завжди взимку.
ЗАЯЦ ДРЕВЕСНЫЙ ЯПОНСКИЙ (Pentolagus furnessi) мелкий зверёк, длина тела которого около 40 см. Он имеет однотонную черно-бурую окраску, и до средней части брюха и груди проходит узкая белая полоска. Уши очень короткие, почти свернутые в трубку; прижатые к голове, они едва доходят до заднего края глаз. Ноги короткие, пальцы вооружены толстыми, длинными и слегка изогнутыми когтями. С их заяц успешно лазает по деревьям. Хвост очень короткий, снаружи почти незаметный. Распространен этот заяц в Японии. Он живет в лесах и гнездится в дуплах. На деревьях он частично и кормится, но по тонким ветвям лазать не может. Относится к третьей, последней группе зайцев - так называемых жесткошерстных, или древних, зайцев (Pentalagini). В их организации сохранились черты, свойственные предковым формам зайцев третичного времени. Это преимущественно мелкие зверьки, с короткими ушами и короткими задними ногами. Волосяной покров у большинства видов жесткий, у некоторых даже несколько щетинистый. Общая окраска серая или бурая, причем низ тела часто окрашен так же, как и верх. Большинство видов жесткошерстных зайцев биологически малоспециализированы и не обладают к быстрому бегу, как настоящие зайцы, и к рытью нор, как кролики. Географически распространены преимущественно в тропических и субтропических областях Азии, как в материковой ее части, так и на островах Малайского архипелага. Один вид распространен в тропической Африке. Обитают в разнообразной обстановке в лесах, зарослях кустарников, в саванах, некоторые виды в горах.
Я поки не вирішив, чим буду займатися, коли стану дорослим. Вибір покликання — непроста справа, адже цікавих професій на світі дуже багато.Можливо, я стану лікарем і зможу побороти самі підступні захворювання. Або, простромивши космічний простір, побуваю в інших світах. А може бути, буду вивчати таємничі куточки нашої планети, або займуся вирощуванням хліба. А може, піду в вчені і знайду нове джерело енергії, або просто винайду кухонного робота, який буде замість мами готувати обід і мити посуд.Я всього лише п’ятикласник, і мені важко сказати, ким я буду. Але я чудово розумію, що знання, отримані в школі, обов’язково до мені в майбутньому, коли я стану трудитися на користь суспільству.
Стислр