Чесно кажучи, важко писати про щастя, коли ти не знаєш, що це таке. Щастя – це поняття, що означає моральний стан людини , який відповідає найбільшому внутрішньому задоволенню умовами свого життя. На мою думку, щастя це-казковий птах, спіймати якого мріє кожен. Ми всі по-різному уявляємо його.
Щоб бути щасливим,необхідно постійно налаштовувати себе на позитивні емоції, уміти радіти найменшій дрібниці. Звичайно ж, кожна нормальна людина не може бути щасливою щохвилини. Кожен своє щастя будує по-своєму.
Для когось це багатство й влада, для інших-міцна родина або праця. Я вважаю,що щастя – це вміння бачити красу життя, навіть у дрібницях,насолоджуватися кожним днем.
Я знаю, що на моєму шляху з‘явиться ще багато перешкод,але,звісно,буде й винагорода. Нині я вважаю,що я щаслива.
Так,це правда, адже я живу, маю можливість насолоджуватись красою. У мене є багато вірних друзів і дружня сім‘я,яка завжди мене підтримає. Я щаслива, тому що здобуваю нові знання, які знадобляться потім. У майбутньому я хочу здобути вищу освіту, обравши професію журналіста.
Адже саме так, я зможу дізнатись щось нове, досліджувати щось для себе.
Я хочу створити свою сім‘ю, таку міцну й щасливу, як і батьківську. Мрію подорожувати, щоб побачити весь світ, пізнати життя інших народів.
Я впевнена, що мої мрії здійсняться. Ось чому, я щаслива.
Я щаслива, що вмію мріяти, що маю плани на майбутнє і поряд зі мною мої рідні і близькі.
!Постав будь ласка як найкраща відповідь !
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
1.В
2.В
Объяснение: