М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Скласти i записати 7 речень з похiдними прийменниками,щопишуться через дефiз

👇
Ответ:
idima123
idima123
10.04.2020
«Ой, з-за гори Креміної» Тече вода з-під явора   З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. З-над хмар і з долин   Надлетіла біла пташка з-над моря, з-над краю. З-під снігу, де джерельце ніжне, Пробивсь до сонечка підсніжник.     Із-за гори, з-за високої, А з-за другої, як з-за вищої, Виходить з жини * чорна хмаронька, А з-за другої овець гурбонька, Наперед овець хлопець-молодець.
4,4(25 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
kik678
kik678
10.04.2020

хто з нас не любить книжок? дійсно, важко уявити таку людину. у народі кажуть: «хто багато читає, той багато й знає» . кожен – інтелігент, бізнесмен, робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку.

я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами .та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. з давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.

а колись, у прадавні часи, на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. замість паперу пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. відтоді й почали в усьому світі писати на папері.

книга в україні завжди користувалася великою пошаною. «велика користь буває від учення книжного. книги – це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості», – писав давньоукраїнський літописець. зрозуміло, чому в київській русі існували книгозбірні при церквах, монастирях, при князівських та боярських дворах. про це переконливо свідчать історичні джерела – ті самі книжки.

я не можу уявити свого життя без книги. найбільше мені подобаються твори дитячої літератури й сучасна фантастика. але найнезабутніше враження справила на мене колись повість-казка «чарівник смарагдового міста» , яку написав олександр волков. я перечитував її кілька разів, кожного разу відкриваючи для себе щось цікаве й нове. пізніше я захопився романами жюля берна. у моїй уяві виникали екзотичні пейзажі, сповиті імлою. я бачив себе й бідолахою, викинутим на берег морськими буревіями, і п'ятнадцятирічним капітаном, що веде свій корабель до благородної мети, і дикуном, який усе життя провів серед незайманої природи на безлюдному острові. а зараз я охоче читаю серйозні твори українських письменників, де розповідається сувора правда про нелюдське життя нашого народу за часів далекого й не дуже далекого минулого.

я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.

4,7(10 оценок)
Ответ:
matany57
matany57
10.04.2020

Объяснение:

У широких мисливських чоботях, величезнім капелюсі, опасистий, натоптаний, Олександр Кіндратович справді скидався на Гаргантюа

Червоненький, з веселим біленьким обідком Холодів поплавок ніби вмерз у річкову блакить

За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя облетіло.

У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.

Біля самого порога вітається з нами аж задимлена росою вишня.

баню небесної блакиті накрив видимий простір залитий сонячними промінями.

Острів Самалений, найближчий із архепелагу островів, вони відвідали ще дітьми.

Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття.

Все це, накупане мiсячним маревом, висяювало росою.

За плечима в данила напиханий всячиною лантух та рушниця

Очі її, освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі.

Над головою ледь-ледь ворушиться вже прихоплене холодними свiтанками листя.

4,5(16 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ