В одному дрімучому лісі України є лісова школа. Туди збігаються всі дітлахи-звірятки на заняття. Вчителькою у школі працює Сова. Вона вчителює у лісовій школі вже близько п’ятдесяти років. Ось лунає перший шкільний дзвоник. Дітки стрімголов біжать на уроки. Зайчик і Лисичка вже на місці. Вони зайняли свої місця за партами та чекають на розпорядження вчительки Сови. Лиш Ведмежатко запізнився на урок. Його до школи привела мати. Але вчителька Сова знає, чому Ведмежатко запізнився. Він щойно вийшов із зимової сплячки і йому важко повертатись до занять. Урок починається. Дітки уважно та старанно слухають вчительку.
Спільнокореневі: дітлахи – діти, ліс – лісова, вчителька – вчителює.
Ріс спершу на волі, в поле Влітку цвів і колосився, А коли обмолотили Він у зерно раптом перетворився. Із зерна - в борошно і тісто Виріс він, під синім небом І прийшов на стіл він ... (Хліб)
Виріс в полі дім Повний будинок зерном. (Колос)
Чи не коня, не віл, Та плуг повів. (Трактор)
У городі у доріжки варто Сонечко на ніжці Тільки жовті промені У нього гарячі. (Соняшник)