1) 0,7+(х+2)=2,5
0,7+х+2=2,5
Х=2,5-2-0,7
Х= - 0,2
ответ: - 0,2
2) (1+х)-3,1=5
1+х-3,1=5
Х=5+3,1-1
Х=7,1
ответ: 7,1
3) 0,1(х+3)=9
0,1х+0,3=9
0,1х=9-0,3
0,1х=8,7
Х=8,7 : 0,1
Х=87
ответ:87
4) 1,5(4-х)=6
6-1,5х=6
- 1,5х=6-6
- 1,5х= 0
Х=0
ответ: 0
ответ:• запаху (п’янкий, запашний);
• кольору (білий, зелений);
• віку (старенький, давній);
• розміру (величезний, середній);
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
• якості (твердий, гнучкий);
• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);
• часу (ранній, вчорашній);
• внутрішні властивості (добрий, щедрий);
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його
основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала
абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного
присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і
словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,
відносні і присвійні:
• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
Объяснение:
Во 2 ёмкости х л кваса, тогда в 1 ёмкости его будет (х+4) л .
Переливаем из 1 ёмкости 13 л, тогда в 1 ёмкости останется
(х+4-13)=(х-9) л кваса, а во второй ёмкости станет (х+13) л кваса.
Причём в 2 раза больше, чем осталось в 1 ёмкости - это 2(х-9) .
Составим уравнение: 2(х-9)=х+13
2х-18=х+13
2х-х=13+18
х=31 во 2 ёмкости
х+4=35 в 1 ёмкости
1) 0,7+(х+2) = 2,5
0.7+x+2 = 2.5
x = 2.5-0.7-2
x = -0.2
2) (1+х)-3,1 = 5
1+x-3.1 = 5
x = 5-1+3.1
x = 7.1
3) 0,1(х+3) = 9
0.1x+0.3 = 9
0.1x = 9-0.3
0.1x = 8.7
x = 87
4) 1,5(4-х) = 6
6-1.5x = 6
-1.5x = 6-6
-1.5x = 0
x = 0