минулого літа я з батьками відпочивав на морі. ми часто приходили на пляж поблизу невеличкої пристані. хлопчикам дуже стрибати там у воду. якось я помітив, що десь по обіді біля пристані з'являється величезний чорний собака. у нього довга шерсть, блискучі карі очі. за такої літньої спеки він відразу кидається в море й пливе ближче до того місця, де збираються стрибуни. там він очікує хлопчиків чи дівчаток, які будуть стрибати у воду. спершу було незрозуміло, чому він пливе саме туди. та підійшовши ближче, я усе второпав. собака чекає, поки хтось стрибне, випірне, а він уже поруч, і дітлахи із задоволенням хапаються за його спину, загривок або просто за шерсть, навіть за хвоста. і дар (так кличуть собаку) із усіх сил прямує до берега. усім дуже весело. одного разу прийшов ігор іванович — хазяїн собаки, і я запитав про дивну поведінку дара. ігор іванович розповів, що це сталося кілька років тому. маленька дівчинка стояла на пристані, оступилася і впала у воду. дорослі кинулися їй, але дар випередив усіх. дівчинка вхопилася рученятами за шерсть собаки, а він із усіх сил чимдуж поплив до берега. і з тих пір він нібито рятує всіх дітей, які бавляться на пристані. мені теж було приємно пливти до берега, тримаючись за чорну спину дара.
Пусть х литров молока в первом бидоне, а у литров - во втором. х+у=75 литров молока. Если из первого вылить 1/5 часть молока останется х-1/5x=5x/5-x/5=4/5x=0,8х литров, а во второй долить 2 литра, получим у+2 литров молока, что в полтора раза больше, чем в первом: у+2=1,5*0,8х=1,2х Составим и решим систему уравнений: х+у=75 у+2=1,2х
Выразим значение у в первом уравнении: у=75-х
Подставим его во второе уравнение (метод подстановки): у+2=1,2х 75-х+2=1,2х 77-х-1,2х=0 -2,2х=-77 2,2х=77 х=77:2,2 х=35 (литров молока) - в первом бидоне Тогда во втором у=75-х=75-35=40 литров. ответ: в первом бидоне было 35 литров молока, а во втором 70 литров молока.
минулого літа я з батьками відпочивав на морі. ми часто приходили на пляж поблизу невеличкої пристані. хлопчикам дуже стрибати там у воду. якось я помітив, що десь по обіді біля пристані з'являється величезний чорний собака. у нього довга шерсть, блискучі карі очі. за такої літньої спеки він відразу кидається в море й пливе ближче до того місця, де збираються стрибуни. там він очікує хлопчиків чи дівчаток, які будуть стрибати у воду. спершу було незрозуміло, чому він пливе саме туди. та підійшовши ближче, я усе второпав. собака чекає, поки хтось стрибне, випірне, а він уже поруч, і дітлахи із задоволенням хапаються за його спину, загривок або просто за шерсть, навіть за хвоста. і дар (так кличуть собаку) із усіх сил прямує до берега. усім дуже весело. одного разу прийшов ігор іванович — хазяїн собаки, і я запитав про дивну поведінку дара. ігор іванович розповів, що це сталося кілька років тому. маленька дівчинка стояла на пристані, оступилася і впала у воду. дорослі кинулися їй, але дар випередив усіх. дівчинка вхопилася рученятами за шерсть собаки, а він із усіх сил чимдуж поплив до берега. і з тих пір він нібито рятує всіх дітей, які бавляться на пристані. мені теж було приємно пливти до берега, тримаючись за чорну спину дара.