20,1х - 1,1 = 4 * (10 - 5,25х)
20,1х - 1,1 = 40 - 21х
20,1х + 21х = 40 + 1,1
41,1х = 41,1
х = 41,1 : 41,1
х = 1
Проверка:
20,1 * 1 - 1,1 = 4 * (10 - 5,25 * 1)
20,1 - 1,1 = 4 * 4,75
19 = 19
3 * (17 - 22,1х) = - 7 - 63,4х
51 - 66,3х = - 7 - 63,4х
- 66,3х + 63,4х = - 7 - 51
- 2,9х = - 58
х = - 58 : (-2,9)
х = 20
Проверка:
3 * (17 - 22,1 * 20) = - 7 - 63,4 * 20
3 * (17 - 442) = - 7 - 1268
3 * (-425) = - 1275
- 1275 = - 1275
19х - 0,4 = 2 * (32х - 5) + 0,6
19х - 0,4 = 64х - 10 + 0,6
- 0,4 + 10 - 0,6 = 64х - 19х
9 = 45х
х = 9 : 45
х = 0,2
Проверка:
19 * 0,2 - 0,4 = 2 * (32 * 0,2 - 5) + 0,6
3,8 - 0,4 = 2 * 1,4 + 0,6
3,4 = 3,4
Графік функції — діаграма в математиці, яка дає уявлення про геометричний образ функції.
Графіком функції {\displaystyle \ f:X\to Y} \ f: X \to Y називається підмножина декартового добутку {\displaystyle \ X} \ X на {\displaystyle \ Y} \ Y ( {\displaystyle G\subset X\times Y} G \subset X \times Y ), що містить всі пари (x, y), для яких f(x)=y.
Якщо простіше, то це є малюнок, на якому можна побачити як змінюється значення Y залежно від значення Х. Як правило, значення X позначають на горизонтальній прямій, яку називають віссю абсцис (x), а значення Y на перпендикулярній до неї прямій, яку називають віссю ординат (y). Ці осі разом утворюють систему координат. Кожна вісь має напрямок, у якому значення відповідної координати зростає. У точці найбільшого значення малюють стрілку, яка вказує цей напрям. На кожній осі роблять позначки окремих (ключових) значень і підписують їх цими значеннями. Це допомагає приблизно визначити інші проміжні значення. Точка з координатами x=0 і y=0 називається початком координат.
Объяснение:
Линейная функция имеет вид У = КХ+В
сначала найдем коэффициент к по
формуле к = (у2-у1) : (х2-х1)
к= (7-1):(2+1) =6:3 =2
Линейную функцию можно записать в
виде : у= 2х+в
Координаты любой из точек А или В
можно подставить в эту формулу
Например А(-1;1), получим 1= 2×(-1)+в
откуда в= 3
т.о. искомая линейная функция имеет
вид : у= 2х+3