Вулиця, на якій я живу
Правда це чи ні, але кажуть, що на характер людини впливає вулиця, на якій він виріс. Ті порядки, закони чи просто звичаї, які існують чи навіть в яких брав участь на вулиці, назавжди залишаються в твоєму серці і ще десь глибоко в підсвідомості. Це дуже легко і дуже складно пояснювати. Спробую пояснити, те що легше. Є вулиці авторитетні, є давні чи нові, є центральні чи периферійні. Мені здається, багато залежить навіть від того, чи ходить по вашій вулиці трамвай, тролейбус чи маршрутка. Це все впливає на нас, але в який б — то навряд слід пояснювати. А чи варто? Нехай все залишиться такою собі романтичною таємницею у наших душах.
Я народився і виріс на вулиці Бойовій. Мабуть, навіть таксисти не знають, де вона розташована. Це Дзержинський район, Олексіївка. Я живу в приватному секторі. Уся наша вулиця — то суцільні маленькі одноповерхові (рідко двоповерхові) будиночки і місцями хатинки. Взагалі, уся Олексіївка така. Але ближче до вулиці. Назва її, Бойова, трактується легко. У часи другої світової війни тут відбувалися численні бойові дії. Поруч знаходилося, як кажуть старі бабусі, навіть німецьке кладовище. Одразу після війни, район почав заселятися і назви вигадувалися дуже прості: Армійська, Штурмова,. Піхотна, Артилерійська, Бойова.
Моя вулиця дуже красива. Це я кажу не лише тому, що вона моя, а й тому, що це справді так. У нас кожна вулиця має свою особливість: на одній квітнуть каштани, на іншій — яблуні. А, на нашій — абрикоси. Якби вулиці називали пізніше, то назви Абрикосова їй би не уникнути. Впродовж усієї вулиці ростуть абрикоси. Ледь не біля кожного двору. І коли на початку літа дерева цвітуть білими пелюстками, все навколо здається білим, наче це рай. Також наша вулиця має сквер — і там цих дерев безліч: абрикоси, вишні, каштани, сливи, клени, тополі. Але не в цьому головна його особливість. І навіть не в тому, що там часто збираються мешканці вулиці. Для мене він частка тієї території, де минуло моє дитинство. Саме там я ходив ще малечею з батьками, туди я просився погуляти, там бігала більшість дітей нашої вулиці. То були часи, коли я був найщасливішою людиною всесвіту. Я не мав проблем, складних обов'язків, ми всі — діти — робили те, чого бажало серце. Ми були такими безтурботними. У цьому сквері ми проводили цілий день, а якби вночі не хотілося спати, то і ніч. Піжмурки, футбол, ще якісь ігри, назви яких вже не пам'ятаю, — це все приваблювало нас, роблячи щасливими.
Reality surpassed all fears. Although the day before I did his guarded himself and his wife from increased discomfort, for example, in any case could not be overdone to the treacherous Egyptian sun. So you do not moan with pain in the back, which should clock rub on the passenger seat bus. Was chosen the most comfortable shoes, clothing, prepared water, pour into a small bottle of 200 grams of whiskey in case of "sugrevu" because the list of things mentioned by the organizing tours, means warm clothes.
On the way it was programmed dive in the Dead Sea, so we were taken towels, swimwear, soap. Well, just in case of fire tablet: coal, headache, validol, noshpa, fistal.
Trip we bought, of course, in nayam Bay. At "Itali tour", as in February. For just $ 90 per person. Prices fell. In February, there were 110. A travel agent, Sure thing, much more expensive. 230 requests Tez Tour, and some campaign, whose representative sits in the lobby of the hotel - all $ 250. And this despite the fact that the tourists have bought so different in the cost of travel, often found in the same bus.
So everything was kind provided, for its route. The trouble came from an unexpected quarter.
In the evening, about 20 hours, at the exit from the coast, as the bus was taking tourists from the farthest away, we went out to get some air. And then his wife suddenly said:
- You know, I'm like a little nauseated ... Here.
And put his left hand on his stomach in the stomach.
I immediately responded to correct the sentence:
- Let's not go? Let's go back to the hotel?
- Oh no! You what? Go, of course! It's probably me a little seasick on the bus. Or an allergy to the smell of interior trim ... - strongly objected spouse.
Truly correctly say - if you do not know what to do, ask the advice of a woman and do the opposite!
I did not. What in the next 35 hours repeatedly regretted.
And not long before that, it was such a cheerful ...
Объяснение:
were questions ?
okey , but where are the questions?
хорошо , где вопросы ?
на какие вопросы ответить надо ?