The merchant goes on a journey and his two daughters are asked to bring dresses and jewelry, and the younger rose. He does not succeed, he loses his way and stops at night in the castle, where he discovers a rose in the morning and tears it off. Then the invisible master of the castle or the monster foretells his imminent death or imprisonment, but agrees that in return the daughter of the merchant comes. The youngest is in the castle to the monster and is happy to spend there a long time watching the life of her family through a magical mirror, but refuses to marry a monster. Then she returns home to see her father, despite the requests of the monster not to do so. The older sisters are plotting her, and she is not in the castle on time, but finds the monster already dying. However, her tears bring him back to life and turn into a beautiful prince. And then they get married.
Купец отправляется в путешествие и две его дочери просят привезти наряды и драгоценности, а младшая розу. Ему это не удается, он теряет свой путь и останавливается на ночь в замке, где утром обнаруживает розу и срывает ее. Тогда невидимый хозяин замка или же чудовище предрекает ему скорую смерть или заточение, но соглашается на то, чтобы взамен пришла дочь купца. Младшая является в замок к чудовищу и с удовольствием проводит там длительное время, наблюдая за жизнью своей семьи через волшебное зеркало, но отказывается выйти замуж за чудовище. Затем она возвращается домой повидать отца, несмотря на чудовища не делать этого. Старшие сестры строят ей козни, и она не является в замок вовремя, а застает чудовище уже умирающим. Однако ее слезы возвращают его к жизни и превращают в прекрасного принца. И тогда они женятся.
Коли і чому Андрію довелося залишити Бленей?Що зробив Андрій, щоб знайти нову роботу?Що Андрій прийшов до Аберлава?Скільки кандидатів взяли участь у конкурсі на вакантну посаду в Аберальському медичному суспільстві? Тому Андрію довелося залишити Blaenely через місяць. Він почав негайно шукати іншу позицію. Він прочитав всі рекламні повідомлення в газетах та надіслав багато заяв до лікарів, які хотіли помічника, але до кінця другого тижня він не отримав відповіді на свої заяви. Андрій дійсно почав турбуватися. Три тижні минуло, і він майже втратив надію знайти роботу. Увечері 30 серпня він зустрів Денні на вулиці. "Мені дуже шкода, що ти йдеш, Менсон", - сказав він. "Я хочу сказати вам дещо. Я почув увечері, що Абералавське медичне товариство шукає нового помічника. Це тридцять миль звідси. Чому ти не намагайся? - Ну, так, - повільно погодився Андрій. "Я спробую". Через кілька хвилин він пішов додому, щоб написати ще одну заявку. Шостого вересня Андрій прийшов до Аберлава. Медичне товариство Аберлаума мав вибрати нового доктора з семи кандидатів, які надіслали свої заяви на цю посаду. Обраному лікарю доведеться працювати на вугільній шахті. Всіх семи кандидатів було запропоновано прийти. Ендрю був третім, щоб увійти в приміщення Комітету. Близько тридцяти шахтарів заповнили кімнату. На невеликому столі посеред кімнати він побачив Оуена, секретаря, і головного лікаря Ллевеліна. Оуен, тихим голосом, пояснив умови роботи там. Тоді шахтарі запитали Андрія багато питань про свою роботу і про себе, а потім він залишив кімнату, а наступний кандидат пішов, а потім і наступний. Нарешті закінчилося. Всі кандидати чекали. Двері відкрилися, і Оуен знову запросив Менсона.
Nobody ever remembers my birthday, do they?