Объяснение:
Women were on the front line: doctors, pilots, snipers, in air defense units, signalmen, scouts, drivers, topographers, reporters, even tankmen, artillerymen and served in the infantry. Women actively participated in the underground, in the partisan movement.
Women took on many “purely male” specialties in the rear, as the men went to war, and someone had to get behind the machine, sit behind the wheel of a tractor, become a railway bypasser, master the profession of metallurgist, etc.
Молода жінка запропонувала зробити чаю і покинула кімнату. Джордж простояв там кілька хвилин, коли почув голос позаду себе. "Доброго вечора. Я місіс McDougall. Моя дочка сказала мені, що ми маємо гостя сідайте" Відразу після цього дочка зайшла. Коли вони закінчили чаювання, місіс McDougall запропонувала показати його кімнату. Джордж ішов за нею вгору велетенськими сходами, коли він почув її плач. "Щось не так?" - запитав її. "Мені так шкода" ла вона, сльози текли по її зморщених щоках. - "Щойно ти так сильно нагадав мені мого чоловіка. Я не бачила його вже 10 років". Надворі завивав вітер, і Джордж відчув, як у нього по спині пробігли мурашки. Коли Джордж прокинувся наступного ранку, світило сонце і співали пташки. Він одягнувся і зійшов сходами вниз, щоб подякувати двом жінкам. Він шукав їх якийсь час, перш ніж виявив, що один у замку. Він написав записку, подякувавши їм за доброту, і повернувся до своєї машини. На його полегшення, коли він повернув ключ, машина завелася з ревом. Через 10 хвилин Джордж зупинився в кафе, щоб поснідати. Коли офіціантка наливала каву в чашку, вона сказала: "Жахливий шторм був минулої ночі, правда?" Джордж кивнув і зробив ковток гарячої кави. Він сказав їй, що, коли його машина була поламана, Mc Dougalls прийняли його на ніч у свій замок. "Але це неможливо" - вигукнула вона. - "Ніхто не жив у цьому замку з того часу, як McDougall і його дочка померли в автомобільній аварії 10 років тому!" Джордж з подивом витріщився на неї і, тремтячи від шоку, впустив свою чашку на підлогу.