Фузарыёзная сухая гнiль бульбы выклiкаецца некалькiмi вiдамi грыбоў роду фузарый, асноўны ўзбуджальнiк — F. sambucinum. Адзначаецца ў сховiшчах на клубнях у выглядзе ша- равата-бурых або карычневых сухiх плям, якiя з часам разраста- юцца, пашкоджаныя тканкi становяцца мяккiмi, праз пэўны час на гэтых месцах утвараюцца поласцi, запоўненыя пушыстым мiцэлiем; скурка клубняў на месцах пашкоджання зморшчваецца i пакры- ваецца брудна-белымi падушачкамi мiцэлiю з канiдыямi. Асноўная крынiца iнфекцыi — заражаная глеба. Адна з найбольш пашыра- ных i шкаданосных хвароб бульбы ў сховiшчах. Пашкоджанне клуб- няў можа дасягаць 12 — 15%. Значныя страты буракоў пры захворваннi могуць выклiкаць грыбы F. oxysporum, F. culmorum — узбуджальнiкi фузарыёзнай гнiлi буракоў.
"Родная мова - цудоўная мова?" Це дуже цікава тема для розмови! Звучить вона як загадкове речення, але давайте разберемося, що тут мається на увазі.
Спершу, дозвольте мені дати вам визначення окремих слів і фраз у цьому реченні, щоб ви могли краще розуміти питання:
- "Родная мова" - це мова, якою ви розмовляєте і якою звичайно використовуєте у своєму рідному країні або серед оточення родини та друзів.
- "Цудоўная мова" - це мова, яку вважають особливо красивою або захоплюючою.
- "Аналіз" - це дослідження або вивчення чогось уважно, щоб з'ясувати його особливості або схему.
- "Дуброўка" - це назва роману Максима Горького, який розповідає про життя робітників і про їх боротьбу за справедливість.
Тепер, коли ми уяснили значення цих слів, давайте розглянемо жвавий роман відомого письменника Максима Горького під назвою "Дубровка". У цій книзі Алексей Терентьєв, головний герой, згадує про свою рідну Малоросію і свою родину.
Отже, коли ми пов'язуємо цей роман зі скоєним заявленням, здається, що автор намагався передати, що рідна мова - це надзвичайно чудова мова, яку можна аналізувати, досліджувати та вивчати у деталях, так само, як і роман "Дубровка".
Але чому ж родна мова може бути вважана "цудоўною"? Давайте розглянемо цей пункт. Родна мова - це мова, у якій ми виражаємо свої думки, почуття і ідеї. Відчуваючи родну мову, ми відчуваємо себе ближче до своїх коренів, до нашого народу. Ми розуміємо його культуру і традиції краще через нашу рідну мову. Таким чином, для нас родна мова виглядає "цудоўною", оскільки вона є частиною того, хто ми є.
Також важливо зазначити, що аналіз родної мови може допомогти нам краще зрозуміти її особливості. Ми можемо вивчати слова, граматику, правила вимови і безліч інших аспектів нашої мови. Вивчення родної мови допоможе нам розвивати нашу комунікаційну впевненість і покращувати нашу мовленнєву та писемну вміння.
Таким чином, родна мова може бути вважана "цудоўною мовою аналізу Дубровки", оскільки вона - особлива для кожного з нас, ми можемо розглядати її конкретні аспекти і її зв'язок з нашими коріннями та культурою.
Будь ласка, запитуйте, якщо у вас є будь-які додаткові питання або якщо ви хочете розширити своє розуміння родної мови та зв'язку з романом "Дубровка".
Краткого нигде нету, только это «пан тадеуш» (польск. „pan tadeusz“) — крупнейшее произведение мицкевича, эпическая поэма, писавшаяся в 1832—1834 в париже, где поэт жил в эмиграции, и изданная там же в 1834 году. состоит из 12 частей («книг») , почти 10 тысяч строк (польский александрийский стих, то есть силлабический 13-сложник) . полное название — «пан тадеуш, или последний наезд на литве. шляхетская 1811—1812 годов в двенадцати книгах, писанная стихами» (pan tadeusz czyli ostatni zajazd na litwie. historia szlachecka z roku 1811 i 1812 we dwunastu księgach wierszem pisana). «наезд» — древний славянский термин, означающий военное нападение. действие поэмы происходит на протяжении 5 дней в 1811 году и одного дня в 1812 году на берегах немана, «на литве» (в бывшем великом княжестве литовском) перед нашествием наполеона на россию. главные герои поэмы — тадеуш и зося, представители двух соперничающих шляхетских фамилий. замысел поэмы перерос из идиллии (образцом для которой была идиллия гёте «герман и доротея» ) в широкую эпическую картину, сочетающую бытовую, военную, любовную и патриотическую линии. «пан тадеуш» начинается со знаменитого признания в любви к литве (мицкевич родился близ новогрудка, ныне белоруссия) :litwo! ojczyzno moja! ty jesteś jak zdrowie. ile cię trzeba cenić, ten tylko się dowie, kto cię stracił. dziś piękność twą w całej ozdobie widzę i opisuję, bo tęsknię po tobie. литва! о родина! ты — как здоровье. тот тебя воистину оценит и поймет, кто потерял тебя. теперь живописую тебя во всей красе, затем, что я тоскую. (перевод в. ф. ходасевича) в поэме создан полный ностальгии и юмора образ красочных, но обреченных шляхетских нравов. с самого начала поэма получила огромную популярность среди польских эмигрантов. считается польской национальной эпопеей и шедевром словесной живописи. классические иллюстрации к поэме создал михал эльвиро андриолли. «пан тадеуш» экранизирован польским режиссёром анджеем вайдой (1999).
вiдамi грыбоў роду фузарый, асноўны ўзбуджальнiк —
F. sambucinum. Адзначаецца ў сховiшчах на клубнях у выглядзе ша-
равата-бурых або карычневых сухiх плям, якiя з часам разраста-
юцца, пашкоджаныя тканкi становяцца мяккiмi, праз пэўны час на
гэтых месцах утвараюцца поласцi, запоўненыя пушыстым мiцэлiем;
скурка клубняў на месцах пашкоджання зморшчваецца i пакры-
ваецца брудна-белымi падушачкамi мiцэлiю з канiдыямi. Асноўная
крынiца iнфекцыi — заражаная глеба. Адна з найбольш пашыра-
ных i шкаданосных хвароб бульбы ў сховiшчах. Пашкоджанне клуб-
няў можа дасягаць 12 — 15%.
Значныя страты буракоў пры захворваннi могуць выклiкаць
грыбы F. oxysporum, F. culmorum — узбуджальнiкi фузарыёзнай гнiлi
буракоў.