Объяснение:
Вегетативные рефлексы, возникающие при возбуждении рецепторов внутренних органов, подразделяются на сегментарные, реализуемые спинным мозгом и стволовыми структурами, и надсегментарные, которые обеспечиваются высшими центрами вегетативной регуляции.Передачу импульсов от интерорецепторов в головной мозг осуществляют аксоны вставочных нейронов спинного мозга, на которые передается возбуждение и от висцеральных (спинальных и интрамуральных) сигналы и от соматических (кожных, мышечных) афферентов.
Совмещение афферентной импульсации, поступающей от рецепторов внутренних органов и кожи, является основой для появления так называемых отраженных болей. При некоторых процессах во внутренних органах болевые ощущения как бы проецируются в участки наружных покровов. Вместе с тем возбуждение от рецепторов внутренних органов в любом сегменте спинного мозга передается не только на вегетативные, но и на соматические эфферентные нейроны. Поэтому раздражение внутренних органов может вызвать возникновение двигательных реакций (напряжение скелетных мышц, вынужденные позы).
Фитонци́ды (от греч. φυτóν — «растение» и лат. caedo — «убиваю») — образуемые растениями биологически активные вещества, убивающие или подавляющие рост и развитие бактерий, микроскопических грибов, простейших.
Фитонцидами называют все секретируемые растениями фракции летучих веществ, в том числе те, которые практически невозможно собрать в заметных количествах. Эти фитонциды называют также «нативными антимикробными веществами растений». Химическая природа фитонцидов существенна для их функции, но в термине «фитонциды» в явном виде не указывается. Это может быть комплекс соединений, например, терпеноидов, или т. н. вторичных метаболитов. Характерными представителями фитонцидов являются эфирные масла, извлекаемые из растительного сырья промышленными методами.
Нативные фитонциды играют важную роль в иммунитете растений и во взаимоотношениях организмов в биогеоценозах. Выделение ряда фитонцидов усиливается при повреждении растений. Летучие фитонциды (ЛАВ оказывать своё действие на расстоянии, например фитонциды листьев дуба, эвкалипта, сосны и многих др. Сила и спектр антимикробного действия фитонцидов весьма разнообразны. Фитонциды чеснока, лука, хрена, красного перца убивают многие виды простейших, бактерий и низших грибов в первые минуты и даже секунды. Летучие фитонциды уничтожают простейших (инфузорий), многих насекомых за короткое время (часы или минуты).
Фитонциды — один из факторов естественного иммунитета растений (растения стерилизуют себя продуктами своей жизнедеятельности).
Так, фитонциды пихты убивают коклюшную палочку (возбудителя дизентерии и брюшного тифа); сосновые фитонциды губительны для палочки Коха (возбудителя туберкулёза) и для кишечной палочки; берёза и тополь поражают микроб золотистого стафилококка.
Фитонциды же багульника и ясенца довольно ядовиты и для человека — с этими растениями следует быть осторожным.
Защитная роль фитонцидов проявляется не только в уничтожении микроорганизмов, но и в подавлении их размножения, в отрицательном хемотаксисе подвижных форм микроорганизмов, в стимулировании жизнедеятельности микроорганизмов, являющихся антагонистами патогенных форм для данного растения, в отпугивании насекомых и т. п. Гектар соснового бора выделяет в атмосферу около 5 килограммов летучих фитонцидов в сутки, можжевелового леса — около 30 кг/сут, снижая количество микрофлоры в воздухе. Поэтому в хвойных лесах (особенно в молодом сосновом бору) воздух практически стерилен (содержит лишь около 200—300 бактериальных клеток на 1 м³), что представляет интерес для гигиенистов, специалистов по озеленению и др..
В медицинской практике применяют препараты лука, чеснока, хрена, зверобоя пронзеннолистного (препарат иманин) и др. растений, содержащих фитонциды, для лечения гнойных ран, трофических язв, трихомонадного кольпита. Фитонциды ряда других растений стимулируют двигательную и секреторную активность желудочно-кишечного тракта, сердечную деятельность.
ответ:
найнебезпечніші бактерії
найчисленнішими мікроорганізмами в нашому світі є бактерії. вони непомітні оку, але існують всюди: в повітрі, ґрунті, воді і в тілі будь-якого живого організму. переважна більшість нешкідливі і навіть корисні мікроби, але деяка кількість бактерій дуже небезпечні і становлять смертельну загрозу для людини. за даними вчених досліджень, через 30 років кількість смертельних результатів від бактеріальних інфекцій може перевершити чисельність жертв онкології.
мікобактерій туберкульозу
паличка коха є найнебезпечнішою бактерією в світі на сьогоднішній день. середовище проживання бактерії – хребет будь-якого ссавця. при ослабленні імунної системи дуже швидко вражає легені, печінку, нирки, кістки, лімфовузли. мікобактерія відрізняється високою живучістю і може існувати у водному середовищі і ґрунті до 6 місяців, на оболонках продуктів харчування – до року, в людському організмі – все життя.
четверта частина світового населення заражена латентним (прихованим) туберкульоз і, можливо, навіть не підозрює про це. але серйозне ураження імунітету може дати поштовх розвитку хвороби. тільки в росії щорічна смертність від захворювання становить близько 20 тис. осіб. основною причиною є легкість зараження-повітряно-крапельний шлях. вчасно виявити і попередити туберкульоз щорічна процедура флюорографії.
золотистий стафілокок
бактерія коки має кулясту форму яскраво-жовтого кольору, в з'єднаннях нагадує гроно винограду. мікроби дуже стійкі до медикаментозного лікування найпотужнішими антибіотиками і антисептиками, легко виживають при відсутності водного середовища і високих температурах. крім того їх не можна вбити оцтом, перекисом водню і навіть спиртом. однак при ураженнях шкірного покриву вони легко знищуються зеленкою.
зараження стафілококом провокують формування різних важких хвороб, які становлять особливу небезпеку в дитячому і похилому віці. колонії золотистої коки вражають верхні відділи дихальної системи, канали сечостатевої системи, відкриті рани і можуть бути виявлені у кожного третього. головну загрозу представляє швидке вироблення мікробами імунітету до антибіотиків. як не дивно, але особливо стійкі коки мешкають в установах медицини.
правцева паличка
цей мікроб є збудником важкої і смертельно небезпечної хвороби – правця. при цьому за медичною класифікацією бактерія зараховується до умовно-патогенних мікроорганізмів. частіше її можна виявити у диких і сільськогосподарських тварин. через фекалії суперечки мікробів потрапляють в грунт і водойми, де існують роками.
колонії спор правцевої палички надзвичайно стійкі і виживають у вкрай несприятливих умовах. навіть кип'ятіння вбиває їх тільки через 2-3 години. сама бактерія не надто небезпечна для людського організму. але при зараженні і сприятливих умовах вона виробляє ряд вкрай небезпечних токсинів, що викликають пошкодження нервової системи і клітин крові, що може призвести до швидкого летального результату. для профілактики захворювання людям роблять щеплення протиправцевою вакциною.
бліда трепонема
мікроорганізми блідої спірохети є збудниками важкого венеричного захворювання – сифілісу. їх відмінність від інших одноклітинних полягає в незвичайній будові. бактерія закручена в спіраль і при русі скорочується і згинається подібно змії. трепонема не потребує кисню і прекрасно почуває себе в людському організмі.
основний шлях бактеріального зараження – статевий контакт. однак передача інфекції може відбутися і в побутових умовах (через засоби особистої гігієни), при процедурі переливання крові, а також внутрішньоутробно від зараженої матері плоду. в наш час захворювання легко виліковне на i і ii стадії, але iii етап чреватий серйозними наслідками з незворотними змінами у всьому організмі.
бацила антракса (сибірської виразки)
цей небезпечний агент викликає важкі ураження організму, як правило, викликають летальний результат. бацила являє палочковидну нерухому клітку здатна утворювати спори, які досить стійкі до впливу навколишнього середовища і зберігають активність багато років. основним джерелом зараження людини є інфікована худоба.
проникнення бактерій сибірської виразки в організм тварин відбувається через корми, що містять спори, випорожнення дрібних і великих травоїдних, а також через укуси комах – ґедзів, мух, ґедзів. симптоматика хвороби проявляється практично миттєво. тварина починає лихоманити, з'являються судоми, порушення діяльності мозку, кишечника, серцевого ритму. після болісних страждань протягом 5-6 днів худоба гине.
объяснение: