Мохи (Bryophyta) — це вищі безсудинні спорові рослини. У життєвому циклі фаза гаметофіту переважає над спорофітом. Переважно багаторічні рослини, що характеризуються життєвими формами (дернинки, килими, подушки, віяла, плетиво). Відомо понад 18 тис. видів на всій Земній кулі. Переважно наземні, рідше водяні рослини.
Наука, що вивчає мохоподібні, називається бріологією.
Будова та загальні характеристики
Окрім статевого розмноження гаметофіт мохоподібних виконує функції живлення, водопостачання та фотосинтезу. У різних груп він має, відповідно, різну будову. Гаметофіт моху являє собою більш-менш вертикальне несправжнє стебельце (каулідій) з дрібними несправжніми листками-філоїдами без справжніх коренів, або слань (талом) з ризоїдами. Провідна система мохоподібних трахеїди та судини відсутні. На гаплоїдному гаметофіті розвиваються чоловічі (антеридії) та жіночі (архегонії) статеві органи. Диплоїдний спорофіт (спорогон) дуже редукований, найчастіше паразитує на гаметофіті. Він побудований із спороносної коробочки і ніжки з гаусторієм, яким присмоктується до гаметофіта. Будова спорогону, як і будова гаметофіту, має систематичне значення при визначенні мохів. У коробочці (утворюється після запліднення на жіночому гаметофіті) після редукційного поділу утворюються спори.
Із одноклітинної спори розвивається тільки статеве покоління, або гаметофіт. Із спори проростає первинна нитка — протонема, на якій закладається одна або декілька бруньок. Вторинна протонема розвивається у результаті регенерації клітин гаметофіту або спорофіту.
Органи статевого розмноження на рослині розташовуються групами. Зазвичай групи гаметангіїв додатково захищені листоподібними утворами. Вони можуть знаходитись на спеціальних підставках, або бути зануреними у талом. Антеридії, наприклад, можуть розташовуватись разом із стерильними нитками-парафізами, що запобігають їх злипанню.
Антеридії мають вигляд видовжених або округлих мішечків з одношаровою оболонкою на ніжці. Всередині антеридію утворюються дводжгутикові сперматозоїди.
Архегоній мохоподібних у типовому випадку має пляшкоподібну, або колбоподібну форму із звуженою шийкою та розширеним черевцем, де розташовується крупна яйцеклітина. У каналі шийки над яйцеклітиною знаходиться черевна канальцева та декілька шийкових канальцевих клітин. При дозріванні архегонію канальцеві, шийкові та черевна клітини ослизнюються та на їх місці утворюється вузький канал, яким сперматозоїди потрапляють до яйцеклітини.
Спорофіт (спорогон) складається з одного спорангію (коробочки), який розташований на тонкій ніжці. У нижній частині ніжка переходить у так звану стопу, за до якої спорофіт з'єднується з гаметофітом. Коробочку зазвичай закриває верхня, видозмінена частина архегонію — ковпачок (каліптра). У деяких мохоподібних спорофіти можуть бути цілком занурені у тіло гаметофіту, у інших — піднімаються на особливих виростах пластинчатого талому, у деяких мають форму стручка.
Розмноження та цикли розвитку
Життєвий цикл типового представника мохів
Мохи мають вегетативний, нестатевий та статевий розмноження. Оскільки у життєвому циклі чергуються гаплоїдний гаметофіт та диплоїдний спорофіт, а мейоз відбувається при поділі спор, для мохоподібних характерний гаплодиплофазний життєвий цикл із споричною редукцією.
Вегетативне розмноження забезпечується відривом частини талому і подальшим її проростанням протонемою у новий гаметофіт. У видів роду маршанції (Marchanta), наприклад гається утворення на пластинці талому спеціальних виводкових кошиків із так званими виводковими бруньками, що змиваються водою на субстрат і там проростають.
Нестатеве розмноження забезпечується спорами. Статеве розмноження забезпечується чоловічими та жіночими статевими органами (гаметофітом).
Спора, потрапивши у вологе середовище, проростає і формує протонему. На стадії проростання протонему можна сплутати із зеленими нитчатими водоростями. З цієї нитки згодом розвивається талом рослини (гаметофіт). Органи статевого розмноження — архегонії (жіночі) й антеридії (чоловічі) утворюються на дорослому гаметофіті, зазвичай на верхівці. Часто жіночі і чоловічі органи дводомно формуються на окремих рослинах, проте є і однодомні рослини. Для забезпечення запліднення обов'язково потрібна вода, оскільки сперматозоїди рухливі, вони тільки у рідкому середовищі можуть пр
Объяснение:
Спорофит.
1) диплоидный
2) есть корни
В наземных условиях диплоидные организмы (спорофиты) имеют большие преимущества, чем гаплоидные (гаметофиты) . Условия жизни на суше более изменчивы, чем в воде, здесь диплоидные организмы имеют возможность сохранять в своем генофонде редкие рецессивные мутации и в связи с этим обладают значительным генным полиморфизмом, дающим преимущества в случае изменения направления отбора. Гаплоидные организмы не имеют возможности сохранить в рецессивном состоянии неблагоприятные в данный момент мутации, которые могли бы быть полезными в случае изменения условий окружающей среды. Таким образом, в условиях, когда селективная ценность генов претерпевает постоянные изменения, диплоидные организмы имеют преимущество перед гаплоидными, что ведет к редукции гаплоидного поколения (гаметофитов) в жизненном цикле высших растений и большему развитию спорофита. Кроме того, гаметофиты продуцируют гаметы, которые при к существованию только в водной среде. Поэтому редукция гаметофита является путем при к наземным условиям, где капельно-жидкая вода не всегда имеется в распоряжении растения.
ответ:
многие шляпочные грибы съедобны.
наиболее ценными из них считаются шампиньоны, белые, маслята, подосиновики, подберёзовики, грузди.
образование плодовых тел у грибов различных видов происходит в разное время. как правило, первыми в конце апреля — начале мая появляются сморчки и строчки, затем шампиньоны.
в середине июня, когда колосится рожь, появляются подберёзовики.
вслед за ними — маслята, подосиновики, сыроежки. со второй половины лета вплоть до первых заморозков плодовые тела образуют грибы всех видов.
в засушливую погоду плодовые тела грибов начинают расти только в конце лета, а при наступлении раннего похолодания рост их прекращается.
при сборе грибов важно уметь отличать съедобные грибы от ядовитых!
обрати внимание!
наиболее опасны бледная поганка, мухомор, желчный гриб, ложные лисички и ложные опята.
бледные поганки похожи на шампиньоны, только нижняя сторона шляпки у них зеленовато-белая в отличие от розовой у шампиньона.
мухомор легко узнать по ярко-красной с белыми пятнами шляпке. иногда встречаются мухоморы с серыми шляпками.
желчный гриб похож на белый, но верхняя часть его пенька покрыта рисунком в виде чёрной или тёмно-серой сетки, а мякоть на изломе краснеет.
ложные лисички похожи на лисички съедобные, но их шляпки ровные красновато-оранжевые, а не светло-жёлтые, как у съедобных, и из надломленной шляпки ложной лисички выделяется белый сок.
у съедобных опят на пеньке имеется кольцо из плёнки, а у ложных опят такой плёнки нет и пластинки под шляпкой зеленоватые.
обрати внимание!
чтобы не отравиться грибами, будь внимателен при их сборе. если найденный гриб похож на ядовитый, или ты сомневаешься в его съедобности, лучше такой гриб не бери. старые плодовые тела съедобных грибов тоже могут быть ядовитыми. нельзя собирать грибы вблизи автомобильных дорог, и других промышленных предприятий, загрязняющих вредными веществами окружающую среду. плодовые тела грибов накапливают эти вещества.
выращивание грибов
плодовые тела многих грибов содержат питательные вещества, полезные для человека. поэтому некоторые шляпочные грибы издавна выращивают в искусственных условиях.
в овощных хозяйствах при крупных городах нашей страны выращивают шампиньоны. в специальных цехах устанавливают четырёхъярусные стеллажи (полки). на них в питательную почву высаживают грибницу. в помещении цехов поддерживают такую температуру и влажность воздуха и почвы, при которых плодовые тела быстро растут. с 1 м² почвы снимают более 20 кг плодовых тел шампиньонов. в год можно получить до пяти урожаев грибов.
в последнее время в некоторых хозяйствах начали разводить и гриб разновидности вешенка обыкновенная.