13 • Для кожного виду лише йому властиву комунікацію утворюють різноманітні сигнали і поведінкові акти. Мова більшості тварин — це сукупність конкретних сигналів, що діють у певній ситуації та мимовільно відбивають стан тварини в конкретний момент.
• У тварин існують сигнали-символи, які, подібно до слів у людській мові, мають фіксовані значення і передають інформацію про явища зовнішнього світу та взаємодію між особинами. Сигнали, що видають тварини в навколишнє середовище, можуть мати хімічну, механічну, оптичну, акустичну, електричну природу тощо. Ці сигнали сприймаються органами чуття інших тварин: органами зору, слуху, нюху, смаку, тактильної чутливості тощо.
• Тварини можуть сприймати звукові сигнали не тільки особин свого виду, а й інших видів.
• Організми відповідають на ці сигнали певними поведінковими актами: змінюють напрямок руху, забарвлення тощо.
• Вивчення в комунікації тварин має як теоретичне, так і практичне значення
Орган зору – око. Око міститься в очній ямці черепа. Воно складається з двох частин: очного яблука і допоміжного апарата ока. Очне яблуко складається з трьох оболонок (зовнішньої – білкової, середньої – судинної, внутрішньої – сітківки), кришталика, та склистого тіла.Зовнішня білкова оболонка, або склера – міцна оболонка, яка вкриває все очне яблуко і захищає його. Передня частина склери рогівка. Рогівка не має кровоносних судин, містить багато чутливих нервових закінчень. Судинна оболонка забезпечує живлення тканин ока, а також запобігає розсіюванню світла всередині очного яблука. Райдужна оболонка що містить у центрі круглий отвір – зіницю, виконує роль діафрагми .внутрішня оболонка – сітківка – світло сприймальна оболонка. Вона найтонша майже прозора містить фоторецептори – колбочки і палички. Кришталик – прозоре еластичне тіло, що міститься позаду зіниці. Кришталик має форму двоопуклої лінзи і заломлює світлові промені.
12 стадо
13 • Для кожного виду лише йому властиву комунікацію утворюють різноманітні сигнали і поведінкові акти. Мова більшості тварин — це сукупність конкретних сигналів, що діють у певній ситуації та мимовільно відбивають стан тварини в конкретний момент.
• У тварин існують сигнали-символи, які, подібно до слів у людській мові, мають фіксовані значення і передають інформацію про явища зовнішнього світу та взаємодію між особинами. Сигнали, що видають тварини в навколишнє середовище, можуть мати хімічну, механічну, оптичну, акустичну, електричну природу тощо. Ці сигнали сприймаються органами чуття інших тварин: органами зору, слуху, нюху, смаку, тактильної чутливості тощо.
• Тварини можуть сприймати звукові сигнали не тільки особин свого виду, а й інших видів.
• Організми відповідають на ці сигнали певними поведінковими актами: змінюють напрямок руху, забарвлення тощо.
• Вивчення в комунікації тварин має як теоретичне, так і практичне значення