1-Николай Иванович Вавилов
2-Н. И. Вавилов определил следующие основные центры происхождения винограда и введение его в культуру:
среднеазиатский, охватывающий Северо-Западную Индию, Афганистан, Таджикистан, Узбекистан, Западный Тянь-шань;
переднеазиатский, охватывающий внутреннюю Малую Азию, Закавказье, Иран и горную часть Туркменистана. В этом регионе виноград представлен огромным разнообразием культурных и диких форм.
3-происхождения культурной пшеницы расположена близ современного города Диярбакыр в юго-восточной Турции
3-Б)
4-Б)
Бесполое размножение, или агамогенез — один из размножения, при котором следующее поколение развивается из соматических клеток без участия репродуктивных клеток — гамет. Следует отличать бесполое размножение от однополого размножения (партеногенеза), который является особой формой полового размножения.
Гаметы, или половые клетки, — репродуктивные клетки, имеющие гаплоидный (одинарный) набор хромосом и участвующие, в частности, в половом размножении.
Зиго́та — диплоидная клетка, образующаяся в результате оплодотворения. Зигота является тотипотентной клеткой, то есть породить любую другую. Термин ввёл немецкий ботаник Э. Страсбургер. Как правило, зигота является самой ранней одноклеточной стадией развития многоклеточных организмов.
Сон людини – це циклічний процес, кожний цикл якого складається з фази повільного і швидкого сну і в середньому триває 1,5 години. Повноцінний нічний сон з фізіологічної точки зору повинен складатися з п’яти таких циклів, тобто займати за часом десь 7,5-8 годин.
Фаза повільного сну, що складається з 4 стадій, є переважаючою (у відсотковому співвідношенні вона займає близько 80% загальної тривалості сну). Швидкий сон в цілому займає менше часу, але ближче до пробудження його частка наростає.
Фази сну відрізняються не тільки тривалості, а й за своїм так сказати призначенню. Наприклад, повільний сон необхідний для відновлення і росту організму, а швидкий – для процесів упорядкування інформації в головному мозку і запам’ятовування потрібних відомостей, а також для повноцінного розвитку нервової системи, що особливо важливо в дитячому віці.
Крім того, фази сну мають відмінності і особливості мозкової активності. Під час повільного сну вона мінімальна, а швидкий сон, навпаки, характеризується підвищеною активністю всіх процесів, що відбуваються в головному мозку, тому цю фазу ще називають парадоксальною (людина спить, а мозок не спить).
Здоровий сон завжди починається з повільної фази. Накриває людини дрімота є першою стадією фази повільного сну триває всього 5-10 хвилин. Далі по черзі настає друга, третя, четверта стадії (вони займають близько години), при цьому сон стає все глибшим. Як раз на четвертій стадії можливо ходіння «лунатиків», кошмарні сновидіння, напади енурезу, розмови і т. п.
Потім сплячий людина, ніби прокидаючись, поступово повертається у другу стадію, яка і переходить у фазу швидкого сну, що триває в першому циклі всього 5 хвилин. Після цього вся послідовність повторюється, і так 4-5 разів за ніч.
Ближче до ранку четверта стадія повільного сну (тобто найбільш глибокий сон) може взагалі випадати, а швидкий сон стає переважаючим. І це не даремно задумано фізіологією, оскільки пробудження під час фази швидкого сну проходить набагато легше або «з тієї ноги», тому людина краще себе почуває, добре працює.
Коли ми бачимо сни
Що стосується сновидінь, то їх сплячі люди бачать на протязі всього циклу, але добре запам’ятовують, тільки якщо прокинуться в момент парадоксального сну, коли мозок не спить. Крім цього, фаза сну впливає і на характер сновидінь, тому картинки швидкої фази завжди яскравіше, емоційний, динамічніше, а повільною – набагато спокійніше.
Зміни в діяльності головного мозку під час цих фаз доводяться особливим видом дослідження — электроэнцефалографией. Фахівці можуть судити про тривалість і якість сну по формі хвиль, отриманих при графічної записи у сплячої людини. Таким же методом діагностуються різні збої фаз сну та їх вплив на діяльність органів і систем.
Психіатри виділяють найбільш часті розлади сну у вигляді безсоння, нарколепсії (нестримні приступи засипання в денний час) і гиперсонмии (незвичайна потреба у тривалому сні).