Как бы ни отличались растения друг от друга, все они нуждаются в свете, тепле, воде, воздухе и минеральных солях.
Свет — это одно из важнейших условий, необходимых для жизни растений. Недаром зеленые растения называют «детьми солнца».
Свет необходим растениям для образования хлорофилла и крахмала. Свет нужен для нормального роста растений. Попробуйте затенить растение, и стебли его изменятся. Они поблекнут, станут длиннее и тоньше. Это особенно заметно на комнатных растениях зимой и на молодых деревцах, растущих под пологом темного леса.
Тепло также необходимо для жизни растений. При понижении температуры до одного градуса мороза замирают почти все жизненные процессы в организме растений — дыхание, рост, размножение и другие. Весной, когда температура повышается, вновь усиливается деятельность органов растений. Но и к теплу различные растения относятся по-разному. Одни из Них теплолюбивы, другие, наоборот, достаточно холодостойки.
Теплолюбивые растения — южане по происхождению. Это кукуруза, просо, фасоль, тыква, огурцы, помидоры и другие.
Холодостойких растений в средней полосе и на севере большинство. Семена их прорастать при 1—3 градусах тепла. Всходы свободно переносят легкие весенние заморозки.
Вода входит в состав цитоплазмы и клеточного сока каждой клетки растения. Без воды не могут передвигаться по растению и питательные вещества. Из углекислого газа и воды в хлорофилловых зернах на свету образуется крахмал. В жаркое время вода испаряется листьями, охлаждая растения. Жизнь растений без воды невозможна.
Одни растения, например ряска, кувшинка, кубышка, живут в воде. Другие, как капуста, тыква, растут на суше, но им необходимо много воды. Третьи растения, например просо, молодило, кактусы, нуждаются в Небольших количествах воды.
Воздух нужен растениям для дыхания и образования питательных органических веществ.
Дышат растения, как и животные, потребляя кислород. Кислородом дышат клетки всех органов растения. И если почва, где прорастают семена или находятся корни, слишком плотная, то семена и корни могут погибнуть, задохнувшись от недостатка кислорода.
Из воздуха для образования органических веществ растения поглощают и углекислый газ, который проникает через устьица листьев и чечевички стеблей.
Минеральные соли поступают в растение из почвы.
5)к споровым относятся: папоротники, мхи, хвощи, плауны
Відповідь:
ндивідуальний розвиток організму, уся сукупність його перетворень від зародження (запліднення яйцеклітини або поділу материнської клітини) до кінця життя, називається онтогенезом. Цей термін був запроваджений німецьким природодослідником Е. Геккелем у 1866 р.
В одноклітинних організмів онтогенезом вважається клітинний цикл – період життя клітини від моменту її утворення до моменту закінчення акту поділу. В онтогенезі багатоклітинних організмів виділяють такі основні періоди (етапи):
1) ембріональний – розвиток до виходу організму із зародкових оболонок;
2) постембріональний – до досягнення статевої зрілості;
3) дорослий стан, включаючи старіння і смерть.
Відповідно до іншої класифікації виділяють такі етапи онтогенезу:
1) передзародковий – включає розвиток статевих клітин і запліднення;
2) ембріональний;
3) постембріональний;
4) репродуктивний – період, коли організм здатний розмножуватися;
5) пострепродуктивний – втрата репродуктивної функції, старіння, смерть.
Величезну роль у становленні ембріології відіграли на початку XVII ст. поява мікроскопа та зроблені з його до голландськими дослідниками А. ван Левенгуком, Я. Сваммердамом та італійським лікарем і ембріологом Г. Мальпігі.
ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТВАРИН
Дроблення зиготи
Характер дроблення великою мірою залежить від кількості жовтка в цитоплазмі яйцеклітини. Жовткові гранули перешкоджають веретена поділу до полюсів клітини й утворенню перетяжки, тому у тварин з великою кількістю жовтка (плазуни, птахи) дроблення неповне: ядра з відокремленими ділянками цитоплазми зосереджуються біля одного полюса клітини, а протилежний полюс заповнений жовтком. Яйцеклітини, що мають незначну кількість жовтка або не мають його взагалі (ссавці, плоскі черви), піддаються повному дробленню. Розрізняють рівномірне та нерівномірне повне дроблення. За рівномірного дроблення бластомери однакові (у ланцетника). У разі нерівномірного дроблення бластомери відрізняються за формою і розмірами (у жаби на одному полюсі зародка бластомери дрібніші, ніж на іншому).
Бластула
Період дроблення закінчується формуванням бластули. У типовому випадку бластула складається із шару бластомерів, які оточують щільним кільцем порожнину – бластоцель. Бластоцель заповнена рідиною, яка за хімічним складом відрізняється від рідини зовнішнього середови У ссавців цю стадію формування зародка називають бластоцистою. Бластоциста відрізняється бластули тим, що бластомери в ній розташовуют ся в два шари: зовнішній дає початок трофобласту, а внутрішній (зародковий вузлик) – ембріоласту. На стадії бластоцисти зародок переміщається яйцепроводом до матки.
У багатоклітинних тварин під час вгинання (інвагінації) частини стінки бластули всередину бластоцелі (подібно до того, як можна натиснути пальцем на погано надутий гумовий м'яч). Зародок на цій стадії складається з двох шарів клітин (зародковиx листків): зовнішнього – ектодерми, і внутрішнього – ентодерми. Під час вгинання утворюється порожнина – гастроцель (гастральна порожнина), і отвір, яким вона сполучається з навколишнім середовищем – бластопор (первинний рот). У первинноротих тварин бластопор, розвиваючись і диференціюючись, перетворюється на рот дорослого організму, у вторинноротих – на анальний отвір. Рот у вторинноротих виникає на протилежному кінці зародка.
Бластоцель виявляється поміщеною між енто- й ектодермою. У неї проникають бластомери, що дають початок третьому зародковому листку – мезодермі. У ссавців, рептилій і птахів мезодерму утворюють клітини, які виселяються з певних зон ентодерми. У губок і кишковопорожнинних мезодерми немає, тому їх називають двошаровими тваринами.
У багатьох тварин виділяють ще одну стадію ембріонального розвитку – морулу. У морулі бластомери щільно притиснуті один до одного, а бластоцель відсутня
Гаструляція
Наступна стадія ембріонального розвитку на зивається гаструляцією, а зародок на ній стадії - гаструлою. Гаструла формується у більшості бага
Пояснення: