Папоротеподібні належать до найбільш давніх груп вищих рослин. Одні систематики включають у цей відділ папороті, плауни і хвощі. Інші виділяють представників цих груп у самостійні відділи.
Папороті поширені фактично по всій земній кулі, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, рисовими полями й солонуватими водоймами. Найрізноманітніші вони в тропічних вологих лісах, де представлені як деревоподібними формами (до 25 м заввишки), так і трав'янистими та епіфітними (що ростуть на стовбурах і гілках дерев) Трапляються види папоротей завдовжки всього кілька міліметрів.
Звичайна рослина папороті, яку ми бачимо, - це безстатеве покоління, або спорофіт. Майже в усіх папоротей вії багаторічний, хоч є небагато видів з однорічним спорофітом. Папороті мають додаткові корені (лише у деяких виді] вони редуковані). Листки, як правило, за масою й розмірами переважають стебло. Стебла бувають прямостоячі (стовбури), повзучі (кореневище) або виткі; часто розгалужуються.
У помірній зоні папороті (страусове перо, орляк щитник чоловічий) - багаторічні трав'янисті рослини; добре розвинутим кореневищем, від якого відходять численні додаткові корені. Над землею розвиваються зазви чай великі перисто-розсічені листки - ват. Молоді листки спірально закручені, в міру росту вони розкручуються У деяких видів розвиток листка триває впродовж трьох років.
Объяснение:
Ніякого значення, просто там немає рецепторів (колб і паличок) , тому цим місцем очі ми не бачимо.