1.Атмосфера Жердің ауа қабығы.
Атмосфера (грек.atmos-бу және sphaira-шар) –Жер шарының өзімен бірге айналатын және оның тәуліктік, жылдық айналымына қатысы бар газ қоспаларынан тұратын ауа қабаты. Ол газдан, су тамшыларынан, шаңнан, мұз кристалдарынан тұрады. Массасы 5,15.1015т. Жер бетінен жоғарылаған сайын Атмосферарының қысымы мен тығыздығы төмендей түседі де, біртіндеп планетааралық кеңістікке ұласып кетеді. Атмосфера негізінен азот (78%), оттегі (21%), көмірқышқыл газы (0,03%) басқа газдардан тұрады.
Це процесс- транскрипція (лат. transcriptio - переписування)-це процес синтезу РНК з використанням ДНК як матриці, що відбувається у всіх живих клітинах, іншими словами, це перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК.
Транскрипція відноситься до матричних біосинтезів.
Матричним біосинтезом називається синтез біополімерів (нуклеїнових кислот, білків) на матриці – нуклеїновій кислоті ДНК або РНК. Процеси матричного біосинтезу відносяться до пластичного обміну: клітина витрачає енергію АТФ.
Матричний синтез можна представити як створення копії вихідної інформації дещо іншою або новою "генетичною мовою".
На початок безпосередньо транскрипції відбувається підготовчий етап: фермент РНК-полимераза дізнається особливий ділянку молекули ДНК - промотор і з ним. Після зв'язування з промотором відбувається розкручування молекули ДНК, що складається з двох ланцюгів: транскрибується і смислового. У процесі транскрипції бере участь тільки транскрибований ланцюг ДНК
Транскрипція здійснюється у кілька етапів:
Ініціація (лат. injicere – викликати)
Утворюється кілька початкових кодонів іРНК.
Елонгація (лат. elongare - подовжувати)
Нитки ДНК послідовно розплітаються, звільняючи місце для РНК-полімерази, що пересувається. Молекула іРНК швидко зростає.
Термінація (лат. Terminalis - заключний)
Досягаючи особливої ділянки ланцюга ДНК - термінатора, РНК-полімераза отримує сигнал до припинення синтезу іРНК. Транскрипція завершується. Синтезована іРНК прямує з ядра в цитоплазму.
Объяснение:
Сердце у пресмыкающихся трехкамерное. Предсердия разделены полной перегородкой; каждое открывается в желудочек самостоятельным отверстием, снабженным клапаном из полулунных складок. Желудочек имеет неполную перегородку, разделяющую его на две части: в момент систолы перегородка доходит до спинной стенки желудочка, на короткое время полностью разделяя его, что имеет значение для разделения потоков крови с разным содержанием кислорода (у крокодилов перегородка полная, но с отверстием в центре). Венозная пазуха слита с правым предсердием.
Артериальный конус редуцирован и от разных участков желудочка отходят самостоятельно три сосуда. От правой части желудочка, содержащей венозную кровь, отходит легочная артерия, делящаяся на правую и левую; от содержащей артериальную кровь левой части желудочка начинается правая дуга аорты, от которой отделяются сонные и подключичные артерии; от средины желудочка отходит левая дуга аорты (рис. 12).
Схема кровеносной системы ящерицы (по Огневу, с изменен.): 1 — легочная артерия, 2 — правая дуга аорты, 3 — сонная артерия, 4 — сонный проток, 5 — подключичная артерия, 6 — левая дуга аорты, 7 — спинная аорта, 8 — межпозвоночная артерия, 9 — кишечная артерия, 10 — брыжеечная артерия, 11 — подвздошная артерия, 12 — бедренная артерия, 13 — печень, 14 — почка, 15 — хвостовая артерия, 16 — хвостовая вена, 17 — бедренная вена, 18 — подвздошная вена, 19 — брюшная вена, 20 — почечная вена, 21 — задняя полая вена, 22— воротная вена печени, 23 — яремная вена, 24 — подключичная вена, 25-26 — левая и правая передние полые вены, 27 — отрезок пищеварительной трубки, 28 — легкое
Обогнув сердце, левая и правая дуги аорты сливаются в спинную аорту. В легочную артерию поступает венозная кровь, в правую дугу аорты и в отходящие от нее сонные и подключичные артерии — артериальная, а в левую дугу аорты идет смешанная кровь. Поэтому в спинной аорте смешанная кровь с преобладанием артериальной; ею по отходящим от спинной аорты артериям снабжаются внутренние органы, туловищная мускулатура и задние конечности.