Система́тика (від дав.-гр. ἡ συστηματική — упорядковання) — біологічна наука про розмаїття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їх розподіл, (класифікація) на певні систематичні групи (таксони) та опрацювання природної системи органічного світу.[1]
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи).
Життєва форма рослин — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування до умов життя.
Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення.
Мхи и папоротники являются представителями высших споровых растений. Тем не менее, есть много отличий:
1.Папоротники - однодомные, а мхи - двудомные (женские и мужские цветки на разных растениях).
2.Папоротники могут размножаться двумя : спорами и вегетативно ( например корнями или почками).
3. У мхов есть листья, а у папоротников вместо листьев имеется листоподобный орган - вайя.
4.В вайях помимо выработки хлорофилла происходит еще и фотосинтез и откладываются споры. У мхов листья только вырабатывают хлорофилл, фотосинтез же протекает очень медленно.
5. У папоротника есть корневище, а у мха - ризоиды. 6.Папоротникам присуща паремхимная ткань, у мхов ее нет.
7.У папоротников спорофит преобладает над гаметофитом, у мхов - наоборот.