Объяснение:
1.Підтримка низької концентрації солей в організмі хрящевих риб здійснюється завдяки виділенню солей нирками, а також спеціалізованою ректальною залозою, що з'єднується з травним трактом. Ректальна залоза концетрує та виводить як іони натрію, так і хлорид-іони з крові та тканин організму.
2.Органи виділення — парні тулубові нирки, від яких відходять сечоводи, що відкриваються в клоаку. У стінці клоаки є отвір сечового міхура, в який стікає сеча, що потрапила в клоаку з сечоводів. У тулубових нирках не відбувається зворотного всмоктування води. Після наповнення сечового міхура і скорочення м'язів його стінок, концентрована сеча виводиться в клоаку і викидається назовні. Своєрідна складність такого механізму пояснюється необхідністю земноводних зберігати більшу кількість вологи. Тому сеча не видаляється одразу з клоаки, а потрапивши в неї, попередньо надсилається в сечовий міхур. Частина продуктів обміну і велика кількість вологи виділяється через шкіру.
3.Їх особливості в тому, що кишківник птахів за будовою такий саміе як і в людей , тільки в малих екземплярах
4.Видільна система ссавців представлена невеликими тазовими нирками, які забезпечують процес виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, сечоводами й сечовим міхуром.
Нирки ссавців складаються із зовнішнього коркового шару і внутрішнього мозкового шару. Основним кінцевим продуктом білкового обміну в ссавців є сечовина (у рептилій і птахів кінцевий продукт білкового обміну — сечова кислота).
Дезориентация и неприятное, сосущее чувство в желудке возникает от того, что ваш мозг получает другие сигналы от вестибулярного аппарата, не такие, как обычно, на земле. Человек не чувствует, где верх и низ, ведь нет чувства притяжения, и это является причиной дезориентации. Человек испытывает тошноту, слабость.
Со временем мозг адаптируется к этим условиям, и перестаёт реагировать на сигналы от вестибулярного аппарата, полагаясь только на сигналы от органов зрения.
В обычном состоянии у людей кровь в большей степени скапливается внизу тела – в ногах. Это также обусловлено земным притяжением. Но в космосе кровь равномерно распределяется в теле, и, соответственно, мозг получает намного большую «порцию» крови. С непривычки космонавты чувствуют себя так, как если бы на земле висели вниз головой. Лицо отекает, а руги и ноги – наоборот, уменьшаются в размерах.
Объяснение: