середнє значення та математичне сподівання використовуються як синоніми для позначення мір центральної тенденції або розподілу ймовірностей, або випадкової змінної, що характеризується цим розподілом.[1] У випадку дискретного розподілу ймовірності випадкової змінної X середнє значення дорівнює сумі по всім можливим значенням, зважених відповідно до ймовірності цих значень; тобто, воно обчислюється взяттям добутку кожного можливого значення x випадкової величини X та його ймовірності P(x), і наступним сумуванням всіх цих добутків разом, даючи {\displaystyle \mu =\sum xP(x)}.[2] Аналогічна формула застосовується й у випадку неперервного розподілу ймовірності. Не кожен розподіл імовірності має визначене середнє значення; див., наприклад, розподіл Коші. Більше того, для деяких розподілів середнє значення є нескінченним: наприклад, коли ймовірність значення {\displaystyle 2^{n}} є {\displaystyle {\tfrac {1}{2^{n для n = 1, 2, 3
Зовнішнє запліднення Це тип запліднення, яке, на відміну від внутрішнього, відбувається поза тілом матері. Під назвою запліднення відомий процес, при якому дві статеві гамети, одна жіноча і одна самець, зростаються під час статевого розмноження з метою створення нового істоти з геномом, отриманим від обох батьків.
Advertisement
Розмноження відбувається, коли сперма і яйцеклітина поєднуються в запліднення, що дозволяє почати репродуктивний цикл. У разі внутрішнього запліднення гамети об'єднуються в організмі матері, як у випадку людей, ссавців, птахів, плазунів або комах.
Однак зовнішнє запліднення передбачає цілий інший процес, який є формою запліднення, що зазвичай відбувається у вологих середовищах, де сперма і яйцеклітина викидаються у воду.
Зовнішнє запліднення поширене у риб і амфібій, а також у деяких морських хребетних. Завданням такого типу відтворення у воді є забезпечення того, щоб яйцеклітини не висихали через відсутність вологого материнського середовища.
Advertisement
Процес починається тоді, коли самка кидає свої яйця у воду, і самці надливають їм сперму в явище, відоме як нерест або нерест.
середнє значення та математичне сподівання використовуються як синоніми для позначення мір центральної тенденції або розподілу ймовірностей, або випадкової змінної, що характеризується цим розподілом.[1] У випадку дискретного розподілу ймовірності випадкової змінної X середнє значення дорівнює сумі по всім можливим значенням, зважених відповідно до ймовірності цих значень; тобто, воно обчислюється взяттям добутку кожного можливого значення x випадкової величини X та його ймовірності P(x), і наступним сумуванням всіх цих добутків разом, даючи {\displaystyle \mu =\sum xP(x)}.[2] Аналогічна формула застосовується й у випадку неперервного розподілу ймовірності. Не кожен розподіл імовірності має визначене середнє значення; див., наприклад, розподіл Коші. Більше того, для деяких розподілів середнє значення є нескінченним: наприклад, коли ймовірність значення {\displaystyle 2^{n}} є {\displaystyle {\tfrac {1}{2^{n для n = 1, 2, 3