М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
JinkoGloom
JinkoGloom
05.10.2022 04:00 •  География

1. Соленость: а) определение, б) в чем измеряется, в) от чего зависит, г) где и какая максимальная (самая большая) соленость, д) где и какая минимальная (самая маленькая) соленость. 2. Температура: а) от чего зависит, б) где и какая максимальная (самая большая) температура воды, в) где и какая минимальная (самая маленькая) температура.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
DisasterYt
DisasterYt
05.10.2022
В его состав входят Приморский и Хабаровский (с Еврейской автономной областью) края, Амурская, Камчатская (с Корякским автономным округом), Магаданская (с Чукотским округом) и Сахалинская области, республика Саха (Якутия). В территориальном разделении труда России Дальний Восток выступает как район горнодобывающей, лесной, целлюлозно-бумажной, рыбной промышленности цветной металлургии. На его долю приходится 1/6 общего обьема производства продукции цветной металлургии, 1/12 продукции лесной пищевой и строительной индустрии страны. К основным ресурсам района относятся полиметаллические руды, содержащие цинк, свинец, олово, вольфрам, серебро и другие металлы, (Приморский край), оловянные (республика Саха, Хабаровский и Приморский края), вольфрамо-молибденовые и ртутные руды , золото (Колымо-Индигирский, Зейский, Амгунский ), алмазы (республика Саха). Дальний Восток богат топливно-энергетическими ресурсами: углем (Ленский, Южно-Якутский, Райчихинский и др. бассейны), нефтью (остров Сахалин), природным газом ( Лено- Вилюйская провинция ), гидроресурсами (Лена , Амур, Колыма и др.), термальными водами (камчатка ). В районе открыты запасы железных ( Алданский районы ), марганцевых и алюминиевых руд, слюды, поваренной соли, апатитов, графита. Дальний Восток относится к районам со значительными запасами лесных. Цветная металлургия- важнейшая отрасль промышленности Дальнего Востока, на долю которой приходится около 30% продукции индустрии . Рыбопромышленный комплекс имеет довольно сложную производственную структуру, в которую входят рыбные портовые комплексы, береговые рыбкомбинаты , тарные и сетевязальные и другие предприятия, промысловые и транспортные суда, плавучие рыбозаводы и т.д. Рыбопромышленный комплекс дает 50 % улова рыбы и морепродуктов в СНГ. В них вылавливают лососевые, сайру , сардины- иваси, сельдь, морепродукты (крабов, креветок, кальмаров, морского гребешка и др.). В машиностроительном комплексе: судоремонт и судостроение, энергетическое, электротехническое и сельскохозяйственное машиностроение, станкостроение и др. Широко. Топливно-энергетический комплекс Дальнего Востока базируется на местном угле, добыча которого ведется в Южно - Якутском каменноугольном бассейне. Небольшое количество нефти добывают на севере острова Сахалин, которую перерабатывают на заводах Хабаровска и Комсомопьска -на- Амуре. Перспективной является добыча нефти на  шельфе острова. В электроэнергетике района выделяются крупные Приморская и Нерюнгринская.  ГРЭС, Зейская (1.3 млн.кВт), Колымская и Вилюйская ГЭС. Здесь функционируют Билибинская АЭС, Паужетская геотермальная на Камчатке ОСНОВУ агропромышленного комплекса составляет сельское хозяйство, которое главным образом сосредоточено в южной части -в Амурской и Сахалинской ооластях, Хабаровском и Приморском краях, находящихся под влиянием тихоокеанских муссонов . В структуре валовой продукции сельского хозяйства на долю животноводства приходится 70%, земледелия - 30% . В районе разводят крупный рогатый скот молочно-мясного направления. Легкая промышленность имеет внутрирайонное значение. Хлопчатобумажные , швейные , трикотажные и кожевеннобувные предприятия находятся в Благовещенске, Биробиджане, Хабаровске, Белогорске, Райчихинске, Артеме и других городах. Пищевая промышленность (овощеконсервная, мясомолочная и маслобойная) размещена в основном в южной зоне района. Огромную роль в народном хозяйстве Дальнего Востока играет транспорт . Почти половина всех перевозок приходится на железнодорожный транспорт , основу которого составляет. Морской транспорт обеспечивает экспортно-импортные связи России и СНГ со странами бассейнов Тихого и Индийского океанов.

Читать полностью:http://www.km.ru/referats/52A4AA98E56E47CA817BFD0344945543
4,4(27 оценок)
Ответ:
abbalbisk1
abbalbisk1
05.10.2022

ответ:Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і перероб­ку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, пло­дів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целю­лозно-паперова і лісохімічна.

Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисло­вому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задо­вольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важли­вих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировин­ною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу. Потреби галузі покриваються за рахунок власних ресур­сів лише на третину, решта деревини завозиться (переважно з Росії).

Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптималь­ної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додат­ково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).

Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і пер­винну обробку деревини. Її продукція — ділова деревина, яка викори­стовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, становить 12 — 15 млн. м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося поста­чання деревини для населення. В Україні лісозаготівельна промисловість розвинена в лісових районах — у Карпатах і на Поліссі.

Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меб­леву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісо­пильна промисловість постачає пиломатеріали і тяжіє у своєму розмі­щенні до лісозаготівель (Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів, Свалява, Стрий — у Карпатах, Костопіль, Ковель та ін. — на Поліссі).

Фанеру виготовляють з берези, підприємства тяжіють до сировини (Львів, Костопіль, Оржів).

Деревостружкові плити виготовляють для потреб меблевої промис­ловості переважно в лісових районах, найбільші центри — Свалява, Тересва, Костопіль, Київ.

Меблева промисловість виробляє майже половину продукції дерево­обробної промисловості. Тяжіє вона до споживача. Центрами виробни­цтва меблів є, практично, всі великі міста держави та ряд середніх і малих міст. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпропетровську.

Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства — Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область), Рахівська (Закарпатська область) і Корюківська (Чернігівська область) картонні фабрики, Понінківська паперова фабрика (Хмельницька область), Херсонський та Ізмаїльський целюлозні заводи, Малинська (Житомир­ська область) і Дніпропетровська паперові фабрики та ін.

Підприємства галузі задовольняють потреби України у такій про­дукції тільки наполовину.

Лісохімічна промисловість продукує кормові дріжджі, синтетичні смо­ли, оцтову кислоту, метиловий спирт, скипидар та ін. Сировиною для неї є відходи від лісозаготівельної І деревообробної промисловості (гіл­ки, живиця, тирса та ін.), тому виробництва зосереджені у лісопромислових районах. Найбільші підприємства розміщені у Карпатах (Вели­кий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин), на Поліссі {Славута, Корос­тень, Клевань).

Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробниц

Объяснение:

4,4(24 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: География
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ