Відповідь:
Осенью световой день укорачивается. Снижается температура воздуха, учащаются осадки в виде дождя, становится меньше ясных солнечных дней. Появляются первые заморозки на почве.2.Идет активная подготовка к зиме - происходит отток растворов органических веществ к сердцевине и корням. В связи с укорочением светового дня происходит разрушение хлоропластов в листьях и снижение эффективности фотосинтеза, в результате этого листья желтеют и опадают, растение перестают всасывать воду из почвы и входит в период покоя.
А если коротко и не заумно: желтеют и опадают листья.
3. Изменяется по краям,сверху
4.Условия таковы, что если есть солнце, и дерево чувствует приближение холода, то оно передает листьям информацию о том, что пора уже окрашивать листья, а потом сделать так чтобы они опали. Таким образом листья быстрее желтеют в ясную погоду, из за солнца, потому что солнце светит на листья
5.хвойные - они же вечно зеленые
6.конечно,легче оторвать лист полностью изменивший окраску.потому,что из за нехватки тепла и солнца лист наченает менять окраску и опадать
7.оно бы засохло так как дерево сбрасывает листья для сбережения сока
Прірву у ланцюзі істот який веде від тварини до людини заповнюють викопні рештки давніх створінь, які були знайдені у Африці на глибині 6.71 м від олдоввайського шару подружжям Лікі у Танзанії, що у Східній Африці. Вчені знайшли неушкоджений череп серед кісток птахів, земноводних та ссавців, які були сильно пошкодженні, імовірно примітивними гальковими знаряддями праці, що знаходились біля них. Через особливості черепа Лікі виділили його в окремий рід — зинджантроп. Інші викопні рештки з олдовайського розрізу були більш подібними до людських ніж рештки попереднього зинджантропа. Їх вчені визначили як такі, що належать Homo habilis, тобто людині умілій, яка й виготовила вище згадані знаряддя праці. Ці істоти були набагато легші від горили, їхня стопа була подібно до людської. За об'ємом мозку вони поступалися людям, але трохи перевершували шимпанзе та горилу. До виду Homo erectus (людина прямохідна) відносяться архантропи. Архантропи — це збірна назва пітекантропів, синантропів, гейдельберзької людини та ін. знахідки архантропів датуються раннім і середнім плейстоценом, були знайдені на території Африки, Азії та Європи. Архантропам характерні: високе похиле чоло, надбрівний валик, немає підборідного виступу. Завдяки побудові гортані, загину корення язика в гортанну порожнину і посиленню голосових зв'язок у архантропів уже з'являються зачатки членороздільної мови, яка вдосконалювалася разом з морфологічними перетворюваннями лицьового скелета. У архантропів формуються абстрактне мислення, суспільні відносини і знаряддя праці (чопери, рубила). Архантропи користувалися вогнем і будували житла, в яких можна було перебувати довший час. Рештки істоти, яку згодом назвали пітекантропом, знайшов Є. Дюбуа на о. Ява. Весь асортимент складався з черепної кришки (за формою та величиною проміжна між людиною і антро мавпою), стегнової кістки (455 мм.) і трьох зубів (корінний подібний до орангутанового, передкорінний на людський). Мозок пітекантропа становив 900 см кубічних, череп низький, потилиця зверху пласка, присутній надбрівний валик. Рештки синантропів Д. Блек виявив у вапнякових печерах поблизу Пекіна. А саме череп з низьким похилим чолом та надбрівними валиками, масивними щелепами без підборіддя, з широким та пласким носом і стегновою кісткою (пряма, масивна), верхня щелепа (сильно випнута). Мозок одного з жіночих черепів був об'ємом у 850 см кубічних, а в чоловічому до 1220 см кубічних. У 1907 р. антрополог О. Шетензак біля міста Гейдельберг знайшов рештки людини, яку згодом назвав гейдельберзькою. Він виявив нижню щелепу, ретельні дослідження якої показали близькість зубів цієї знахідки з зубами сучасної людини .