Більшість інформації під час розвідки вони отримували У складі розвідорганів козаки, на відміну від противника, який здійснював всім своїм складом (розвідорганом), вели розвідку одним козаком гачем із пагорбів та курганів. Решта чекала поблизу на сигнал до подальших дій.
Ефективним розвідки була вилазка. Наприклад, при облозі фортець. Козаки підкрадались, усе навколо вивчали, безшумно нападали, брали полонених або здійснювали диверсії.
Якщо ворог влаштовував табір або вів оборону, козаки проводили наскоки – брали полонених і знищували чи пошкоджували ворожі об'єкти. Підкрадалися до табору: поки одні козаки відрізали шлях відступу противника й відпускали його коней, інші, зосередившись у різних місцях, очікували сигналу, щоб атакувати приголомшеного ворога, брали полонених, зброю, коней. Потім козаки швидко відходили у степ.
Досить часто вони влаштовували засідки. Засідки, як правило, проводились під час пересування військ противника, рідше – у бою. Тут головне було не допускати одноманітних, шаблонних дій.
Захоплення козаками "язика". Фото: gur.gov.ua
Для засідки пасувала ніч або непогода. Розвідники ставали на шляху противника по обидва боки дороги у трьох різних місцях. Через дорогу натягувалась мотузка або лоза (висота залежала від видимості), перешкоджаючи вершнику. З появою вершника або загону, незалежно з якого боку, крайня група засідки пропускала їх, імітувала погоню, пострілами "підганяючи" на штучний бар'єр, де від швидкості й злагоди дій козаків залежав результат.
Розвідроз'їзди при виявленні численного, якщо не могли приховано гати, відверто привертали до себе увагу. Потім розділялись на групи, шикувались і швидко відходили в напрямку своїх військ завчасно обраним шляхом. Кожна група намагалась витоптати якнайбільше трави, вводячи в оману противника щодо чисельності козаків. Противник кидався навздогін. Розвідроз'їзд підводив ворога до засідки головних сил запорожців, які раптово й швидко знищували противника.
Іншою військовою хитрістю була розвідка біля водоймищ. Якщо коні противника значно переважали у швидкості й витривалості, то без зусиль могли наздогнати козацьких розвідників. Тоді козаки намагались якнайшвидше дістатись води. Там розпрягали коней, роздягались, ховали речі під воду. Щоб не привертати уваги ворога, відганяли своїх коней у степ. Козаки, занурившись у воду й дихаючи через очеретину, чекали, поки мине загроза. Ворог, не знайшовши нічого біля водоймища, повертався назад. Козаки ж виходили з води, одягались і повертались додому, забираючи по дорозі коней.
Объяснение:
1.) Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот приводять до конденсації водяної пари атмосфери і стають причиною кислотних опадів (дощі, тумани, сніг).
2.) soil erosion; нім. Bodenerosion, рос. эрозия почвы) — це процес руйнування верхнього найродючішого шару ґрунту і підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників.