Тканина – це сукупність однаково диференційованих клітин, характерною
властивістю якої є структурне об’єднання, морфологічна і функціональна спільність і
взаємодія клітин.
Епітеліальна тканина має поверхневе розташування, вона виконує захисну і обмінну
функцію, має добре виражену регенераційну здатність. Так, епітелій шкіри не пропускає
збудників інфекційних захворювань і деяких шкідливих речовин, а епітелій легень бере
участь в газообміні. Частина епітеліальної тканини в процесі розвитку перетворилась в
залозистий епітелій, який виділяє секрет з особливими речовинами. Ці речовини можуть
виділятися у зовнішнє і внутрішнє середовище організму. Виділення речовин у зовнішнє
середовище відбувається через протоки залоз (піт, слина, шлунковий сік, тощо). Ці речовини
мають назву секретів, а залози, що їх продукують – залоз зовнішньої секреції. Друга група
залоз не має вивідних проток – синтезовані ними речовини поступають безпосередньо в кров
і лімфу. Такі речовини мають назву інкретів, або гормонів, а залози, що їх виділяють – залоз
внутрішньої секреції.
М’язова тканина належить до групи збудливих тканин. Але м’язовим тканинам
властива та особливість, що процес збудження виявляється в них специфічною реакцією –
скороченням. Скорочення настає під впливом потоків імпульсів, що проходять з центральної
нервової системи. Координовані чергування скорочень і розслаблень м’язів лежать в основі
рухової функції окремих органів і рухової активності всього організму.
Виділяють три різновиди м’язової тканини:
1) поперечнопосмуговані – м’язи скелетної мускулатури;
2) гладенькі м’язи – м’язи внутрішніх органів;
3) міокард – м’яз серц
Нервова тканина організму входить до складу нервової системи. Поєднання двох
фізіологічних властивостей – збудливості і провідності надає нервовій тканині особливого
значення в усіх процесах, пов’язаних із здобуттям і використанням інформації.
Основним структурним і функціональним елементом нервової тканини є нервова
клітина з відростками – нейрон. Нейрон – основна структурна і функціональна одиниця
нервової системи, це складно побудована високодиференційована нервова клітина, яка
сприймає подразнення, переробляє їх і передає до різних органів тіла.
Відростки, що втрачають зв’язок з тілом нейрона, відмирають, однак з часом вони
можуть регенерувати, починаючи від тіла. Тіла нейронів не регенерують.
Нервова система забезпечує взаємозв’язок між окремими органами і системами
органів і функціонування організму як єдиного цілого. Вона регулює і координує діяльність
різних органів, пристосовує діяльність всього організму як цілісної системи до мінливих
умов зовнішнього і внутрішнього середовища. За до нервової системи здійснюється
сприйняття і аналіз різноманітних подразнень із навколишнього середовища і внутрішніх
органів, а також відповідні реакції на ці подразнення
1) Заповедники : Аксу-Жабаглинский государственный природный заповедник, Алматинский государственный природный заповедник, Коргалыжанскый заповедник. Памятники природы : Острая сопка «Шлем»,Зелёный мыс,Пруд с реликтовыми насаждениями. Ботанические сады: Национальный парк Шарын, Главный ботанический сад в Алмате, Алтайский ботанический сад. Природные резервации: Государственный лесной природный резерват «Ертис орманы», Государственный лесной природный резерват «Семей орманы»,Иргиз-Тургайский государственный природный резерват.
2) Заповедник - особо охраняемая природная территория на которой охраняется весь природный комплекс (запрещена любая деятельность человека: охота, туризм и т.п.).
Национальный парк - особо охраняемая природная территория на которой деятельность человека ограничена частично (разрешен туризм, частично разрешена хозяйственная деятельность человека).
Заказник - особо охраняемая природная территория на которой в отличии от заповедников охраняется не весь комплекс, а лишь некоторая часть (только животный, растения или конкретные виды), ограничения накладываются только на деятельность связанную с охраняемым объектом (охота в случае с животными), на прочую деятельность ограничения не распространяются.
Памятник природы - особо охраняемая природная территория на которой расположен редкий объект живой или неживой природы, в основном ограничивается деятельность только в отношении редкого объекта, в частных случаях деятельность человека может быть полностью запрещена (см. заповедник).
Тропические леса или тайга.