*1)Можно ли разделить биомолекулы на 5 сортов? А)да, . В) нет. С) не на пять но можно
Объяснение:
*2)Чем сентезируются биомолекулы? А) живыми организмами В) органическими соединениями С)организмомами. * 3)Биомолекула -какое вещество? А) органическое В)синтетическое С) вещество с большой малекулярной массой *4)В состав чего входят белки, полисахариды, нуклеиновые кислоты? А) биомолекул В) углеводов С) липидов. *5)Из чего состоит Биомолекула? А) из атомов углерода, водорода, азота, кислорода, фосфора, серы В)из углеводов С) из целлюлозы*6)Что является основной структунрой еденицей белков А) молекулы аминокислот В) полисахариды С) моносахариды. Надеюсь смогла чем нибудь Всё верные ответы А.
Ліпі́ди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, як-от діетилетер, хлороформ та бензен[1]. Це визначення об'єднує велику кількість сполук різних за хімічною природою, зокрема таких, як жирні кислоти, воски, фосфоліпіди, стероїди та багато інших. Також різноманітними є і функції ліпідів у живих організмах: жири є формою запасання енергії, фосфоліпіди та стероїди входять до складу біологічних мембран, інші ліпіди, що містяться в клітинах в менших кількостях можуть бути коферментами, світлопоглинаючими пігментами, переносниками електронів, гормонами, вторинними посередниками під час внутрішньоклітинної передачі сигналу, гідрофобними «якорями», що утримують білки біля мембран, шаперонами, що сприяють фолдингу білків, емульгаторами у шлунково-кишковому тракті[2].
Структурні формули представників основних класів ліпідів, зверху вниз: стероїди (холестерол), жирні кислоти (олеїнова кислота), ацилгліцериди (триацилгліцерид, що складається із залишків олеїнової, стеаринової та пальмітинової кислот та гліцерину), фосфоліпіди (фосфатидилхолін)
Люди та інші тварини мають спеціальні біохімічні шляхи для біосинтезу та розщеплення ліпідів, проте деякі з цих речовин є незамінними і мусять надходити в організм із їжею, наприклад ω-3 та ω-6 ненасичені жирні кислоти.
Хворобами цивілізації називають атеросклероз, цукровий діабет II типу (інсулінонезалежний), гіпертонічну хворобу, а також нерідко ожиріння. Протягом останніх десятиліть ці хвороби й часто трапляються вже в людей після 30 років. За даними деяких дослідників, атеросклероз аорти і коронарних артерій є практично в кожного, з віком лише посилюється його прояв. Таке масове поширення, по суті — пандемія судинної патології, дозволяє припускати, що в умовах цивілізації людство до цієї патології схильне. При цьому, природно, рівень схильності в різних людей неоднаковий. Генотип, який визначає схильність до хвороб цивілізації, склався на ранніх етапах розвитку людини. Харчувалася вона тоді мало й нерегулярно, і в тих умовах дуже важливо було наїстися про запас. Надлишкові жири й вуглеводи відкладалися у жировій тканині, і розвинена жирова тканина була великою перевагою, особливо в жінок, яким доводилося народжувати і вигодовувати дітей. Чоловіки ж витрачали багато енергії на полювання, скотарство й землеробство, тому в них більше розвинені м’язи. При цьому в більшості людей не було їжі вдосталь, і між калорійністю їжі та енерговитратами існував певний баланс. В епоху цивілізації значна частина людства перейшла до багатого харчування без природних раніше періодів голодування і значних витрат м’язової енергії. При цьому організм постійно виробляє велику кількість інсуліну, за сигналом якого жирова тканина приймає надлишок жирів та вуглеводів. Але коли клітини постійно перевантажені, вони втрачають чутливість до інсуліну. Образно кажучи, двері складів зачинені, оскільки склади переповнені. Ця природна захисна реакція клітин призводить до цукрового діабету II типу. Отже, жирова тканина більше не приймає ліпіди. Куди ж їм подітися? Одне з найбільш підходящих місць — стінки артерій, де ліпіди відкладаються у вигляді бляшок. Проникненню ліпідів у стінки судин дуже сприяє інсулін, який продовжує вироблятися у великих кількостях. Люди з погано розвиненою жировою тканиною не мають можливості створювати енергетичні запаси. При незбалансованому харчуванні надлишок ліпідів відразу потрапляє в судинні стінки, тому сухорляві люди ризикують захворіти на атеросклероз, може, навіть частіше, ніж люди з розвиненою жировою клітковиною, можливості якої теж не безмежні. Тому чоловіки, які мають менш розвинену, порівняно з жінками, жирову тканину і, отже, менші можливості створення енергетичних запасів, набагато частіше, ніж жінки, розплачуються за ситість і малорухливе життя ішемічною хворобою серця.
Петербурзькі медики встановили, що хворі на атеросклероз та їхні родичі часто страждають на хронічну венозну недостатність і порушену мікроциркуляцію. Вочевидь, атерогенні порушення обміну речовин призводять до патології всієї судинної системи. До речі, порушення мікроциркуляції часто викликає артеріальну гіпертонію.