Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:
1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;
2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;
3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;
4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.
Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.
За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:
а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;
б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;
в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;
г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;
д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;
е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.
Пальчатое (пальчато-сетчатое) жилкование - Листья клёна платановидного, лютика едкого имеют несколько крупных, почти одинаковых жилок, расходящихся веером от основания пластинки. Они также многократно ветвятся. Такое жилкование называют пальчатым, или пальчато-сетчатым. Параллельное жилкование - Если несколько крупных жилок проходят вдоль пластинки параллельно друг другу, то и жилкование называют параллельным.Такое жилкование имеют листья пшеницы, кукурузы, проса. Дуговидное жилкование - У листьев подорожника, ландыша жилки крупные и, помимо центральной, изогнуты подобно дуге. Их жилкование называют дуговидным. Сетчатое (перистое) жилкование - У листьев дуба, березы выделяется одна мощная жилка, расположенная по середине. Это — главная жилка, вокруг которой ветвистые мелкие жилки создают сетку. Такое жилкование и называютсетчатым.Так как от главной жилки отходят жилки влево и вправо, напоминая строение пера, такое жилкование ещё называют перистым, или перисто-сетчатым.
Для человека голосеменные- источник древесины, которое является не только топливом, но и сырьем для многих отраслей промышленности- мебельной, целлюлозно-бумажной, лакокрасочной. Из древесины хвойных делают бумагу высшего качества. Хвойные леса дают живицу, из которой получают: скипидар, смолы, бальзамы, ацетон, глицерин, спирт, целлофан, пластмассы, камфору, ткани. Древесину используют в строительстве, судостроении, для изготовления свай, крепежных материалов для шахт. Древесина ели идет на изготовление музыкальных инструментов. Хвоя богата витаминами. Сосна, кедр и пихта содержит большое количество масла, используемое для лечения разных болезней. В хвойных лесах размещают санатории, дома отдыха и детские лагеря, потому, что воздух в таких лесах чист.
Класифікація біотичних чинників
Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:
1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;
2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;
3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;
4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.
Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.
За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:
а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;
б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;
в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;
г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;
д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;
е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.
Объяснение: