Question

Які чинники і як впливають на ріст і розвиток людини?
Вам уже відомо, що під час ембріогенезу, а також у результаті постембріонального розвитку відбуваються зміни в організмі. Є чинники, що впливають на ріст і розвиток людини. Деякі з них мають спадковий характер. Інші є чинниками зовнішнього середовища та впливають лише в період своєї дії.

Роль спадкових факторів. Для людини справедливі закони спадковості. Багато ознак (тип статури, колір очей, волосся, група крові тощо) визначається ще до народження (рис. 235). Ці ознаки називають жорстко детермінованими. На їх формування в процесі розвитку організму зовнішнє середовище майже не впливає. Однак більшість ознак не детермінована, і на її формування умови середовища впливають суттєво. Мають спадкову схильність, але визначаються значною мірою впливом зовнішнього середовища такі ознаки людини, як інтелект, зріст і маса тіла, сила і спритність м’язів, схильність до деяких захворювань тощо.

Вплив негативних чинників на розвиток плода. Хоча формування органів і функціональних систем дитини в процесі ембріонального розвитку визначається генотипом, а плід відносно добре захищений від багатьох зовнішніх впливів і отримує через плаценту все необхідне для існування, багато факторів, що впливають на материнський організм, можуть впливати і на організм дитини, що розвивається. Деякі приклади цього ми наводили у параграфі 39.Вплив харчування на процеси росту та розвитку людини. На темпи росту та розвитку людини впливає характер харчування. Збалансоване за калорійністю й білковим складом харчування не тільки сприяє оптимальному темпу росту в дитячому та підлітковому віці, але й сповільнює процеси старіння. Натомість обмеження в харчуванні, особливо білкове голодування, призводить до затримки росту, а надлишкове харчування прискорює старіння та сприяє розвитку захворювань (§ 24).

Роль психологічних чинників, виховання та навчання. Затримка росту дитини може бути зумовлена психологічними чинниками. Хронічний емоційний стрес призводить до порушення секреції гормону росту, унаслідок чого знижуються показники росту дитини. Підтвердження цьому - менші розміри тіла дітей, які виросли в умовах асоціальних сімей і жорстокого виховання.

У постембріональному розвитку дитини вплив чинників зовнішнього середовища зростає. Особливості характеру, властивості пам’яті, довільної уваги, мислення визначаються не лише природними задатками, але й умовами виховання й навчання. Під час формування багатьох функцій існують критичні періоди, коли навчання є найбільш ефективним. Це стосується, наприклад, опанування в ранньому віці мов - по завершенні оптимального періоду навчання відбувається складніше і за участі дещо інших мозкових структур. Підтвердженням цьому є випадки дітей, що виросли у незвичайних умовах (рис. 236). Робота мозку підлітків оптимізована для швидкого засвоєння нової інформації. В результаті цього формуються нейронні зв’язки, які є підґрунтям для ефективної роботи дорослого мозку.

Таким чином, існують спадково детерміновані можливості фізичного та психічного розвитку людини, натомість рівень їх реалізації залежить від факторів зовнішнього середовища.