Комахозапильні рослини -> ознаки: їхні квітки зазвичай великі, якщо ж вони дрібні, то зібрані у суцвіття. Вони мають яскраво забарвлену оцвітину; виробляють порівняно великі клейкі або з різноманітними виростами пилкові зерна, що сприяє прикріпленню їх до тіла комах.
Завдяки запаху, який виробляє квітка, комаха-запилювач знаходить потрібну їй рослину на великій відстані. А наблизившись до неї, комахи знаходять квітку за забарвленням. Деякі види комах здатні розпізнати запах однієї-єдиної квітки на відстані декількох кілометрів. Квітки більшості рослин найпахучіші саме під час льоту тих комах, які їх запилюють. Наприклад, петунію, жимолость, тютюн запилюють нічні метелики, тому вдень їхні квітки пахнуть значно слабше, ніж уночі. Квітки рослин, які запилюють денні комахи, перестають пахнути із заходом сонця (наприклад, конюшина, яблуня, вишня, абрикос). У рослин, які запилюють нічні комахи, вони зазвичай мають біле забарвлення, краще помітне вночі. Удень квітки таких рослин можуть закриватися, уночі - відкриватись.
Объяснение:
Див.мал.
1. а) - 2) і 3) і 6); б) - 1) і 4) і 5);
2.а) віночок
9. запліднюється не лише яйцеклітина, а й центральна клітина із утворенням зиготи та ендосперму.
10 складається з черешка, листкової пластинки і прилистків.Виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну.
11.Верба відноситься до сімейства вербових. Вони є вітрозапильні рослинам, тобто пилок з їх чоловічих квітів розноситься і досягає жіночих квітів з до вітру. Зазвичай вітрозапильні рослини цвітуть задовго до розпускання листя, поки листя не заважає повітряним потокам і не затримує пилок.
12.Тому що при розмноженні живцями буде більше плодів.
Объяснение:
1. Мембраны состоят из липидов трёх классов: фосфолипиды, гликолипиды и холестерол. Фосфолипиды и гликолипиды состоят из двух длинных гидрофобных углеводородных хвостов, которые связаны с заряженной гидрофильной головой. Холестерол придаёт мембране жёсткость, занимая свободное пространство между гидрофобными хвостами липидов и не позволяя им изгибаться.
2. Функции: Барьерная (обеспечивает регулируемый, избирательный, пассивный и активный обмен веществ с окружающей средой); Транспортная (через мембрану происходит транспорт веществ в клетку и из клетки); Матричная (обеспечивает определённое взаиморасположение и ориентацию мембранных белков, их оптимальное взаимодействие); Механическая (обеспечивает автономность клетки, её внутриклеточных структур, также соединение с другими клетками); Энергетическая (при фотосинтезе в хлоропластах и клеточном дыхании в митохондриях в их мембранах действуют системы переноса энергии, в которых также участвуют белки); Рецепторная (некоторые белки являются рецепторами); Ферментативная (мембранные белки нередко являются ферментами).
3. Мембранные органеллы:
Одномембранные: эндоплазматическая сеть, аппарат Гольджи, лизосомы, вакуоли, пероксисомы.
Двумембранные: ядро, митохондрии, пластиды.
Строение мембран различных органелл отличается по составу липидов и мембранных белков.