Биологическое разнообразие — изменчивость живых организмов из всех источников, включая, среди прочего, наземные, морские и иные водные экосистемы и экологические комплексы, частью которых они являются; это понятие включает в себя разнообразие в рамках вида, между видами и разнообразие экосистем.
Объяснение:
Промисловий переворот у Східній Україні. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії і в Західній Україні. Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здійснення на Україні
У кінці XVIII ст. українські землі були вкотре поділені і опинилися під владою Російської та Австрійської імперій, у складі яких вони перебували впродовж XIX – початку XX ст. Становище українських земель на початку XIX ст. було важким. І російські, і австрійські володарі розглядали Україну як колоніальний сировинний придаток до промислово розвинутих центральних районів своєї імперії. Промисловість на окраїнах розвивалася вкрай повільно. Панщина, кріпосне право та інші форми експлуатації селянства гальмували розвиток промисловості, сільського господарства та внутрішнього ринку.
Промисловий переворот у Східній Україні
Промисловий переворот започаткував епоху індустріалізації. Його перший етап відбувся у 20 – 40-х рр. ХІХ ст. Незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та деякі інші перешкоди на шляху до економічного зростання, у першій третині ХІХ ст. мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Зростали кількість мануфактур, число найманих робітників. Почали використовуватись механічні робочі машини, зросло зацікавлення поміщиків, купців у збільшенні виробництва.,
Всезростаючі потреби в машинах і механізмах зумовили появу машинобудівних заводів. Розвиток машинобудування сприяв зростанню обсягів металургійного виробництва, видобутку кам’яного вугілля і хоча потужність підприємств цих галузей була невеликою, проте невпинно зростала.
Другий етап промислового перевороту відбувався після ліквідації кріпосного права. Його хронологічні межі (умовно) – це 60 – 80-ті роки. У цей час фабрики та заводи остаточно витісняють мануфактурне виробництво.
Поступово зростали обсяги виробництва машинобудівних і суднобудівних заводів. Та найкраще у пореформений період розвивався залізничний транспорт. У 1863 р. почалося будівництво першої залізниці від Балти до Одеси яка згодом була продовжена до Києва. Залізниці з’єднали найбільші міста і промислові райони України, сприяли розвитку національного ринку, росту продуктивності праці, консолідації української нації.
Таким чином, після ліквідації кріпосного права в Росії та Україні прискорився економічний розвиток, завершився промисловий переворот.
Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії і в Західній Україні
Панщинна система господарювання в Східній Галичині, Закарпатті та Буковині, що входили до складу Австрійської імперії, була так само, як і в Східній Україні, малоефективною, гальмувала розвиток господарства і вимагала ліквідації кріпацтва.
Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848 р. в Австрії та інших країнах Західної та Центральної Європи. 18 березня 1848 р. угорський сейм оголосив про скасування панщини в Галичині. Цей закон було поширено на Буковину, Галичину. Селяни оголошувалися вільними громадянами держави і звільнялися від панщинних повинностей. Селянин, як і поміщик, ставав власником землі.
Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здійснення на Україні
Передумови скасування кріпосного права в Росії і Україні визрівали впродовж тривалого часу. Його ліквідації вимагали перш за все аграрні відносини які свідчили про кризу панщинної системи господарювання. Проти кріпосного права виступили селяни – найважливіша і найчисельніша суспільно-політична сила імперії. Проти кріпосного права виступила ліберально настроєна інтелігенція, яка вважала його антигуманним явищем. Маніфест про скасування кріпацтва і аграрна реформа були обнародувані в містах і селах України – з 9 березня до 2 квітня.
Внаслідок реформи 1861 р. селянство України втратило понад 15% загальної площі земель, які раніше перебували у їхньому користуванні. 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менше 5 десятин, тобто менше норми середнього прожиткового мінімуму. Земельні наділи селяни повинні були протягом 49 років викупити у поміщиків згідно із встановленими реформою цінами, які значно перевищували тодішні ринкові ціни на землю.
Разом з тим, реформа 1861 р. створила сприятливі умови для активізації господарської діяльності, перетворила селян-кріпаків у вільних людей. Селяни могли вільно пресуватися, купувати і продавати рухоме і нерухоме майно, займатися підприємництвом, торгівлею. Реформа сприяла господарському піднесенню, завершенню промислового перевороту і здійсненню індустріалізації.
ответ:В природе:
1.Участвуют в образовании органических веществ, накапливают в продуктах фотосинтеза большое количество химической энергии.
2.Поддерживают необходимый для существования большинства организмов уровень кислорода в атмосфере.
3.Предотвращают накопление в атмосфере избытка углекислого газа.
4.Играют ведущую роль в круговороте минеральных и органических веществ, что обеспечивает непрерывное существование жизни на Земле.
5.Растительность существенно влияет на климат, формирует температурный режим планеты: за счет значительного поглощения СО2 произошло уменьшение парникового эффекта, снижение температуры до современного уровня.
6.Выделяемый растениями О2 защищает биосферу от коротких ультрафиолетовых лучей, которые губительны для всего живого на Земле.
7.Растительность принимает активное участие в формирование почв.
8.Предотвращают эрозию почв, закрепляют овраги и горные склоны.
9.Обуславливают накопление воды на поверхности Земли образованию болот, поддерживают полноводие рек.
10.Залежи полезных ископаемых – каменный и бурый уголь, сланцы, торф, которые образовались в результате фотосинтетической деятельности растений, служат человеку топливом.
11.Важное звено окружающей нас природы.
12.В создании и поддержании климата (ослабление скорости ветра, зимней стужи, снижение жары) .
задержанию снега.
14.Очищает воздух от пыли и газов.
15.Выделяют в атмосферу вещества (фитонциды) , которые губительно влияют на болезнетворные бактерии.
В жизни человека:
1.Используются в пищу: хлебные злаки; овощи; плодовые растения; зерно-бобовые;
масличные; сахаристые растения; кормовые травы на корм домашних животных.
2.Лекарственные растения.
3.Технические растения, используемые в промышленности как сырье:
прядильные (волокнистые) ; дубильные растения; эфиромасличные; каучуконосные;
растения, из которых получают краски; растения, у которых используется древесина как строительный материал, в целлюлозно-бумажной промышленности как топливо, искусственный шелк; декоративные растения.
4.Растения как источник витаминов.
5.Эстетическое значение – они украшают нашу жизнь, приносят радость.
6. Защищают человека от индустриальных шумов.
Объяснение:
Величина биоразнообразия как внутри вида, так и в рамках всей биосферы признана в биологии одним из главных показателей жизне живучести) вида и экосистемы в целом и получила название «Принцип биологического разнообразия». Действительно, при большом однообразии характеристик особей внутри одного вида (это относится и к человеку, и к растениям, и к микроорганизмам) любое существенное изменение внешних условий (погода, эпидемия, изменение кормов и пр.) более критично скажется на выживаемости вида, чем в случае, когда последний имеет большую степень биологического разнообразия. То же (на другом уровне) относится и к богатству (биоразнообразию) видов в биосфере в целом.
История человечества накопила уже целый ряд примеров отрицательных последствий попыток слишком грубого и упрощённого «назначения» каких-то биологических видов, семейств и даже экосистем однозначно полезными, или однозначно вредными. Осушение болот приводило не только к уменьшению малярийных комаров, но и к более бурным весенним паводкам при иссушении близлежащих полей летом, отстрел волков («обидчиков» оленей) на замкнутом плато — к неумеренному росту численности этих оленей, почти полному истреблению ими кормов и последующему повальному падежу.
Биоразнообразие — ключевое понятие в природоохранном дискурсе. Это определение стало официальным определением с точки зрения буквы закона, поскольку вошло в конвенцию ООН по во биоразнообразия, которая принята всеми странами Земли, за исключением Андорры, Брунея, Ватикана, Ирака, Сомали и США. ООН установила Международный день биологического разнообразия.
Каким-то объективным определить необходимость сохранения и поддержания биоразнообразия довольно трудно, поскольку это зависит от точки зрения того, кто оценивает эту необходимость. Тем не менее, существуют четыре главные причины сохранять биоразнообразие:
Объяснение: