14) Сосуды ксилемы, представляют собой полые трубки, по которым от корней к листьям за счет корневого давления поднимается вода и мин. соли.
15) В зависимости от функций ткани она будет обладать определенными функциями. В клетках костей (остеоцитах) большое количество минеральных солей, они придают кости прочность. Мышцы образованы мышечной тканью, она выглядит как длинные тяжи и сокращается за счет сократительных белков. эпителиальная ткань состоит из плотно расположенных клеток, выполняет ряд функций, но она из них защитная.
16) каждый тип клеток отвечает за определенную функцию, и имеет соответствующие строение. Т.е. самым важным фактором будет выполнение различных функций. В ходе специализации из одинаковых клеток и образуются клетки определенного строения.
Взаимосвязь очень тесная. На примере растений: проводящая система состоит из флоэмы (луба) и ксилемы (древесины).
Флоэма обеспечивает нисходящий ток и состоит из ситовидных трубок - длинные трубчатын структуры, по которым движутся растворенные органические вещества (растворы сахарозы, фитогормоны). Характерной чертой ситовидных трубок является наличие ситовидных пластинок, своеобразных фильтров.
Растворы по ним должны перемещаться очень свободно, и потому ситовидные элементы являются проводниками.
Если флоэма состоит из живых клеток, то ксилема - ее спутница, проводящая ткань, обеспечивающая восходящий ток, состоит из мертвых. одревесневших клеток - для более свободного прохождения веществ. Основная ее функция - транспогрт воды и минеральных веществ от корней к листьям, в связи с этим и такое свободное строение.
Взаимосвязь клеток с тканями и органами является и анатомической, и физиологической и проявляется как раз в том, что выполняют они одни, строго определенные функции. Например, клетки железистого эпителия человека, которые должны синтезировать и выделять в кровь гормоны (гуморальная регуляция). В связи с этим ткань имеет и специфическое строение: гландулоциты устроены так, чтобы вырабатывать и выделять секреты, выполняя секреторную функцию.
В тех местах, которые испытывают наибольшую нагрузку (ладони, подошвы), эпидермис состоит из пяти слоев, из которых наружный - мертвые, ороговевающие клетки. Снова видим тесную взаимосвязь между функциями и строением такни. И таких примеров можно приводить много.
1.1 живий організм
2.водне
3.підземне
4.надземно-повітряне
2.2водному середовищі, як правило, не існує небезпеки втрати води організмом тварини. Тому в багатьох водних тварин покриви тіла тонкі (медузи, черви, одноклітинні). Газообмін у них відбувається через усю поверхню тіла. У водних тварин зі щільнішими покривами за газообмін відповідають органи дихання. У риб це зябра, поверхня газообміну яких постійно омивається потоком води. Він постачає кисень і виносить вуглекислий газ, що виділився. Водні ссавці (дельфіни, кити) дихають за до легенів, і за кожною порцією кисню їм доводиться виринати на поверхню
3.Коливання температури в ґрунті невеликі, у ньому достатньо органічних речовин (коріння рослин, інші організми), проміжки між його частинками заповнені вологою і повітрям. Проте вміст кисню в ньому значно менший, ніж у наземно-повітряному середовищі, а вуглекислого газу набагато більше. Ґрунт дуже щільний, і пересуватися в ньому складно. Тому в цьому середовищі переважають одноклітинні і дрібні багатоклітинні тварини, у яких газообмін відбувається через усю поверхню тіла. Видів тварин, що дихають легенями, у ґрунті мало (кроти, польові миші).
У кротів кінцівки пристосовані для риття ходів і нірок, а дощовий черв'як просто «проїдає» ходи в ґрунті.
4.Наземні тварини помірних широт вимушені пристосовуватися до значних коливань температури в їх середовищі проживання. Від спеки тварини рятуються в нірках, у тіні дерев. Ссавці охолоджують своє тіло, випаровуючи воду через епітелій ротової порожнини (собака) або під час потіння (людина). З наближенням холодів шерсть звірів густішає, вони накопичують під шкірою запаси жиру. З настанням зими деякі з них, наприклад бабаки і їжаки, впадають у сплячку, що допомагає їм пережити зимову нестачу їжі. Рятуючись від зимового голоду, деякі птахи (журавлі, шпаки) відлітають до теплих країв.