Объяснение:
Фитоценология – это наука, которая изучает растительные сообщества (фитоценозы), т.е. изучает их состав, структуру, функционирование, взаимоотношения между растениями в условиях их совместного произрастания. Объектом изучения служат как естественные фитоценозы, так и искусственные посевы, посадки.
Экоти́п — совокупность экологически близких популяций вида, связанных с определённым типом мест обитания и обладающих генетически закреплёнными анатомо-морфологическими и физиологическими особенностями, выработавшимися в результате продолжительного воздействия сходных режимов экологических Агроцено́з — биогеоценоз, созданный человеком (искусственная экосистема). Обладает определенным видовым составом и определенными взаимоотношениями между компонентами окружающей среды.
Синэколо́гия — раздел экологии, изучающий многовидовые сообщества организмов — биоценозы
Объяснение:
Фитоценология – это наука, которая изучает растительные сообщества (фитоценозы), т.е. изучает их состав, структуру, функционирование, взаимоотношения между растениями в условиях их совместного произрастания. Объектом изучения служат как естественные фитоценозы, так и искусственные посевы, посадки.
Экоти́п — совокупность экологически близких популяций вида, связанных с определённым типом мест обитания и обладающих генетически закреплёнными анатомо-морфологическими и физиологическими особенностями, выработавшимися в результате продолжительного воздействия сходных режимов экологических Агроцено́з — биогеоценоз, созданный человеком (искусственная экосистема). Обладает определенным видовым составом и определенными взаимоотношениями между компонентами окружающей среды.
Синэколо́гия — раздел экологии, изучающий многовидовые сообщества организмов — биоценозы
. Загальна характеристика
До типу Кишковопорожнинні належать нижчі багатоклітинні двошарові тварини, їх налічується близько 9 тис. видів. Це переважно морські організми, і лише небагато з них живе в прісних водах. Тіло кишковопорожнинних схоже на мішок. Воно складається з двох добре розвинених шарів - ектодерми і ентодерми. Між ними знаходиться тонкий, майже позбавлений клітин шар - мезоглея (зачаток третього зародкового листка), що виконує опорну функцію. Порожнина тіла цих тварин сполучена із зовнішнім середовищем ротовим отвором.
Для більшості кишковопорожнинних спільною ознакою є наявність жалких клітин та променевої (радіальної) симетрії тіла, тобто радіальне розміщення частин тіла і органів відносно осі тіла. Через тіло таких тварин можна провести багато площин симетрії. Цих тварин названо так тому, що вони мають кишкову, або гастральну, порожнину, яка є одночасно і "порожниною" тіла. Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. Вперше у них з'являються залозисті, нервові, епітеліально-м'язові й статеві клітини, а також нервова система.
Хоча кишковопорожнинні побудовані досить просто, зовні вони дуже різноманітні. Багато з них утворюють колонії, а окремі їх особини мають форму поліпа чи медузи. Поліпи - малорухливі або прикріплені тварини. Часто вони утворюють колонії. Медузи - це поодинокі плаваючі організми, їхнє тіло має вигляд парасольки зі щупальцями по краях. Розміри різних видів кишковопорожнинних становлять від 1 мм до 2 м у діаметрі.
В ектодермі гідри є жалкі, або кропив'яні, клітини, які виконують функцію захисту і нападу. Крім цитоплазми та ядра у ній є міхуроподібна жалка капсула, всередині якої згорнута тонка трубочка - жалка нитка. Назовні з клітини стирчить чутлива волосинка. Якщо яка-небудь дрібна тварина доторкнеться до волосинки, тонкі нитки раптово викидаються назовні і, ніби стріли, впинаються в тіло здобичі. При цьому з капсули в ранку виливається отрута, що паралізує жертву. Як правило, вистрелюють одразу багато жалких клітин. Риби та інші тварини гідр не їдять.
Основну масу екто- і ентодерми становлять зовнішні та внутрішні епітеліально-м'язові клітини. Завдяки скороченню м'язових волокон цих клітин гідра пересувається, по черзі "ступаючи" то підошвою, то щупальцями.