Українське «горобина» вважають похідним від праслов'янських форм *arębina, *ěrębina, *erębina, *rębina («горобина»), утворених від *arębъ, *ěrębъ, *erębъ, *rębъ («куріпка», «орябок», «горобина»), що мало давнішу форму *aremb(h). Схожість праслов'янських назв птахів і рослини пояснюють тим, що вони походять від того ж праіндоєвропейського кореня *ereb(h)-/*oro(b)h- («тварина або рослина темного або червоного кольору»), який у праслов'янському діалектному ареалі набув значення «тварина або рослина кольору неоднорідного, строкатого». В українській ранішими формами є «рябина» й «орябина» (пор. біл. рабіна, рос. рябина, чеськ. jeřáb, jeřabina, пол. jarząb, jarzębina, в.-луж. wjerjebina, н.-луж. jeŕebina), появу варіанту «горобина» пояснюють або характером «г» як протетичного, або зближенням назви дерева зі словом «горобець»
Объяснение:
вес и размер мозга – это, прежде всего, количество входящих в его состав нейронов
не менее важный фактор – количество (на единицу объема) контактов-синапсов между
нейронами; синапсы служат для передачи информации в химической форме (выделение
медиатора)
корова: травоядное животное, имеет крупный мозг с не очень высоким содержанием
контактов-синапсов
ворона: очень высокая концентрация синапсов, характерная для птиц – экономия веса
мозга в целях при к полету
ворона к сложнейшим поведенческим проявлениям – экстраполяции,
обобщению, счету предметов и т.п., чего не может корова.
сосна медведь ковыль .