Чаще всего действие антропогенного фактора на дикую природу заканчивается ограничением ареалов обитания тех или иных видов, а также сокращением их популяции. В первую очередь это связано с тем, что человек в ходе своей деятельности существенно влияет на окружающую среду, результатом чего является её быстрое изменение. Животные и растения не успевают при к новым условиям обитания, и вынуждены либо менять среду обитания, либо погибать.
Также человек в ходе своей деятельности формирует так называемые агроценозы — типы биоценозов, искусственно созданные человеком, и в основном используемые им для получения различных типов ресурсов. Они отличаются большой неустойчивостью, требуют постоянного участия человека для поддержания своей стабильности и зачастую тоже приносят вред дикой природе.
Объяснение:
Ссавці, або звірі, - найвище організовані серед усього тваринного світу. Головний мозок їх відзначається особливо високим розвитком. Механізми теплорегуляції забезпечують відносну постійність температури тіла і цим зменшують залежність від умов середовища, а живородіння та вигодовування малят молоком підвищує виживання нащадків та дає можливість розмножуватися за різноманітних умов життя.
Найпримітивнішими ссавцями є першозвірі, до яких належать такі живі викопні, як качконіс та єхидна - мешканці Австралії і прилеглих островів, що утворюють ряд однопрохідних, або яйцекладних. Як видно з назви ряду, його представникам притаманна така примітивна ознака, як наявність клоаки, а розмножуються вони, відкладаючи яйця, а потім їх насиджують (качконіс) або виношують у шкірястій сумці, що утворюється на період розмноження на череві самки (єхидна).
Вигодовують першозвірі малят молоком, але сосків у них нема, а виділяється молоко на особливих ділянках шкіри - залозистих полях, розташованих на череві, з яких малята злизують молоко. Хоча тіло цих тварин вкрито шерстю, температура тіла у них досить низька і коливається у значних межах залежно від температури зовнішнього середовища: від 22° до 37° С. Головний мозок розвинений слабо.
Ці та багато інших примітивних ознак наближають яйцекладних до їх предків - плазунів, а тому деякі вчені вважають, що качконіс та єхидна - не ссавці, а живі викопні плазуни, які лише подібні за своєю організацією до ссавців. В усякому разі, цих тварин відокремлюють від справжніх звірів і виділяють в особливий підклас - першозвірів.
Серед підкласу справжніх звірів, до якого належать усі інші ссавці, є тварини з різним ступенем будови. Нижчі звірі, або сумчасті, також відзначаються рядом примітивних рис. Дитяче місце в матці (плацента) розвинене у них дуже слабо, а тому вагітність триває короткий час і дитинчата народжуються крихітними, подібними до зародків, і дальший їх розвиток проходить у сумці, в якій є сосок, що до нього маля прикріплюється ротом і живиться у перший період пасивно (молоко періодично впорскується в рот).
Досить примітивними є і деякі вищі звірі, або плацентарні. Так, комахоїдні ссавці, до яких належать кроти, їжаки, землерийки та ін., мають невеликих розмірів півкулі головного мозку, закрутки на них відсутні, зуби слабо диференційовані.
На найвищому щаблі розвитку між ссавців перебувають примати, до яких відносять півмавп і мавп. А серед мавп - людиноподібні - найвище організовані з усіх сучасних тварин на Землі.