Довжиною від 30 до 38 міліметрів, порівняно великий жук, обтічне тіло якого добре пристосоване для плавання, особливо вкриті волосками задні ноги, які працюють, як весла. Це темний жук, із жовтою облямовкою на надкрилах. Надкрила самців блискучі, самиць - матові. Личинки ростуть до 60 міліметрів у довжину і мають загострені щелепи.
Природний ареал:
Плавунці поширені у прісноводних водно-болотних угіддях, багатих рослинністю, і можуть зустрічатися по всій Європі та Америці.
Звички:
Завдяки запасам повітря під надкрилами, жук може протягом досить тривалого часу залишатися під водою. Запас повітря регулярно відновлюється на поверхні води. Самиці відкладають яйця в стебла підводних рослин. Личинки живуть у воді, але також випливають на поверхню, щоб подихати. Жуки впорскують у свою здобич ферменти, після чого всмоктують переварений вміст. Вони їдять пуголовків, равликів, невеликих комах (і навіть один одного), а також здатні вбивати дрібну рибу. Завдяки своїм виключно хижим здібностям вони також відомі як "підводні тигри".
В организме человека почки расположены на задней стенке брюшной полости сзади от брюшины. Для обычного человека, чтобы понять,где расположены почки у человека, отвечаем: по бокам позвоночника приблизительно на уровне последнего грудного и двух крайних сверху поясничных позвонков. Правая почка, как правило, находится немного ниже левой, обычно на один или полтора сантиметра (это зависит от давления печени, вернее, её правой доли).
Эти границы расположения почек могут варьироваться в зависимости от организма. Каждый человек, хоть один раз переболевший почечными заболеваниями, знает, где у человека почки.
Строение почки человека
Почка человека, как впрочем, и млекопитающего, имеет бобовидную форму со слегка закругленными полюсами: верхним и нижним. Масса почки взрослого человека достигает 120−200 грамм.
На вогнутом медиальном крае этого органа есть углубление — так называемые почечные ворота, которые в свою очередь ведут в не большую по размерам почечную пазуху. По своему строению это место, где расположены нервы и сосуды, почечные лоханки и чашки, а также начало мочеточника и жировой ткани.
Невозможно до конца понять строение и функцию почки человека, если не знать их структуры на микроскопическом уровне. Основной и важной единицей строения любой почки является нефрон. Нефрон представляет собой почечное тельце и определённую систему канальцев, по длине не более 55 мм в одном нефроне, а для всех нефронов в почке — приблизительно 100 км. В каждой почке больше миллиона нефронов, которые в свою очередь функционально связаны с кровеносной системой и кровеносными сосудами в частности.
Відповідь:
Опис:
Довжиною від 30 до 38 міліметрів, порівняно великий жук, обтічне тіло якого добре пристосоване для плавання, особливо вкриті волосками задні ноги, які працюють, як весла. Це темний жук, із жовтою облямовкою на надкрилах. Надкрила самців блискучі, самиць - матові. Личинки ростуть до 60 міліметрів у довжину і мають загострені щелепи.
Природний ареал:
Плавунці поширені у прісноводних водно-болотних угіддях, багатих рослинністю, і можуть зустрічатися по всій Європі та Америці.
Звички:
Завдяки запасам повітря під надкрилами, жук може протягом досить тривалого часу залишатися під водою. Запас повітря регулярно відновлюється на поверхні води. Самиці відкладають яйця в стебла підводних рослин. Личинки живуть у воді, але також випливають на поверхню, щоб подихати. Жуки впорскують у свою здобич ферменти, після чого всмоктують переварений вміст. Вони їдять пуголовків, равликів, невеликих комах (і навіть один одного), а також здатні вбивати дрібну рибу. Завдяки своїм виключно хижим здібностям вони також відомі як "підводні тигри".
Пояснення: