За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.
Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.
Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.
Почему коллекция насекомых,которые раньше собирали школьники приносили больше вреда чем пользы?
Сбор насекомых производили не под контролем учителя, а самостотельно. В коллекцию попадали в том числе и красивые редкие краснокижные насекомые,пскольку они заметнее и их все хотели в коллекцию.
Как лучше изучать насекомых тому кто ими интересуется?
Лучше изучать живых насекомых и коллекции, составленные профессионалами.
где можно увидеть настоящие коллекции насекомых собранные учёными?
Коллекции, собранные настоящими учеными, можо увидеть а краеведческих и зоологических музеях, биологических институтах, школах
Возможно, что все круглые черви произошли от более крупных предков с обширным целломом (вторичная полость тела) путем миниатюризации. Целом редуцировался до схизоцеля. Крупные формы возникли вторично в связи с переходом к эндопаразитизму. В связи с уменьшением размеров произошла утрата ресничной личиночной стадии в развитии.