центральная нервная система связана со всеми органами и тканями организма через периферическую нервную систему, включающую у позвоночных черепные нервы, отходящие от головного мозга, спинномозговые — от спинного мозга, межпозвонковые нервные узлы; периферические отделы вегетативная нервная система — нервные узлы с нервными волокнами, подходящих и отходящих к ним. в состав цнс входят клетки нейроглии, которые выполняют в ней опорную и защитную функцию, участвуют в метаболизме нервных клеток. головной и спинной мозг окружены тремя мозговыми оболочками: твёрдой, паутинной и сосудистой. головной мозг заключён в защитную капсулу — череп, а спинной — в позвоночник.
чувствительные, или афферентные, нервы несут возбуждение в цнс от периферических рецепторов; по отводящим эфферентным (двигательным и вегетативным) нервным волокнам возбуждение из цнс направляется к клеткам исполнительных рабочих аппаратов (мышцы, железы, сосуды и афферентные и эфферентные клетки своими отростками могут контактировать между собой и составлять двухнейронную рефлекторную дугу, осуществляющую элементарные рефлексы (например сухожильные рефлексы спинного мозга). но, как правило, в рефлекторной дуге между афферентными и эфферентными нейронами расположены вставочные нейроны. связь между различными отделами цнс осуществляется также с множества отростков афферентных, эфферентных и вставочных нейронов этих отделов, образующих внутрицентральные короткие и длинные проводящие пути.
твёрдая — наружная, соединительнотканная, выстилает внутреннюю полость черепа и позвоночного канала. паутинная расположена под твёрдой — это тонкая оболочка с небольшим количеством нервов и сосудов. сосудистая оболочка сращена с мозгом, заходит в борозды и содержит много кровеносных сосудов.
спинной мозг находится в позвоночном канале и имеет вид белого тяжа. по передней и задней поверхности спинного мозга расположены продольные борозды. в центре проходит спинно-мозговой канал, вокруг него серое вещество — скопление огромного количества нервных клеток, образующих контур бабочки.
белое вещество спинного мозга образует проводящие пути, которые тянутся вдоль спинного мозга, соединяя как отдельные его сегменты друг с другом, так и спинной мозг с головным. одни проводящие пути называются восходящими или чувствительными, возбуждение в головной мозг, другие — нисходящими или двигательными, которые проводят импульсы от головного мозга к определённым сегментам спинного мозга. они выполняют две функции — рефлекторную и проводниковую. деятельность спинного мозга находится под контролем головного мозга, который регулирует спинномозговые рефлексы.
головной мозг человека расположен в мозговом отделе черепа. средняя его масса 1300—1400 г. рост мозга продолжается до 20 лет. состоит он из 5-ти отделов: переднего, промежуточного, среднего, заднего и продолговатого мозга. внутри головного мозга находятся 4 сообщающиеся между собой полости — мозговые желудочки. они заполнены спинномозговой жидкостью. филогенетически более древняя часть — ствол головного мозга. ствол включает продолговатый мозг, варолиев мост, средний и промежуточный мозг. 12 пар черепных нервов лежат в стволе мозга. стволовая часть мозга прикрыта полушариями головного мозга.
продолговатый мозг — продолжение спинного мозга и повторяет его строение; на передней и задней поверхности залегают борозды. он состоит из белого вещества, где рассеяны скопления серого вещества — ядра, от которых берут начало черепные нервы — с 9 по 12-ю пару.
задний мозг включает варолиев мост и мозжечок. варолиев мост снизу ограничен продолговатым мозгом, сверху переходит в ножки мозга, боковые его отделы образуют средние ножки мозжечка. мозжечок расположен сзади моста и продолговатого мозга. поверхность его состоит из серого вещества (кора). под корой — ядра.
средний мозг расположен впереди варолиева моста, он представлен четверохолмием и ножками мозга. промежуточный мозг занимает самое высокое положение и лежит спереди ножек мозга. состоит из зрительных бугров, надбугорной, подбугорной области и коленчатых тел. по периферии промежуточного мозга находится белое вещество. передний мозг состоит из сильно развитых полушарий и соединяющей их срединной части. борозды делят поверхность полушарий на доли; в каждом полушарии различают 4 доли: лобную, теменную, височную и затылочную.
деятельность анализаторов отражает в нашем сознании внешний материальный мир. деятельность коры головного мозга человека и высших животных определена и. п. павловым как высшая нервная деятельность, представляющая собой условно-рефлекторную функцию коры головного мозга.
Стрес руйнує усі системи організму
11:26, 08 липня 2009
5 хв.
1807
Стрес вражає будь-яку систему організму і може виявлятися різними симптомами: алергіями, втомою, труднощами концентрації, уваги і пам`яті, головними болями, безсонням, депресією і панікою...
Стрес - це не хвороба, проте він призводить до виникнення і/або ускладнення багатьох захворювань. Проблеми із здоров`ям починаються тільки в тому випадку, якщо слабшають захисні сили організму. Хто з нас не переживав напруження стосунків у сім`ї, на роботі? Стрес і напруження можуть послужити поштовхом до появи найрізноманітніших хвороб.
Нас постійно атакує тиск і фізичний, і психологічний: на роботі, удома і з дітьми, з боку подружжя і старіючих батьків, тисне становище у сфері безпеки і економіки, і навіть погода. Постійні моральні удари призводять до появи втоми, песимізму, паніки, роздратування, очікуванню вироку і відсутності задоволення. Стан вічного тиску позбавляє нас задоволення від життя.
Не можна уявити собі життя, позбавлене хвилювань, проте постійне і сильне напруження, згідно безлічі проведених досліджень, згубно позначається на нашому здоров`ї. Стрес вражає будь-яку систему організму і може виявлятися різними симптомами: з боку травної системи (закрепи, проноси, синдром роздратованого кишечника, виразка шлунку), з боку дихальної системи, алергія, втома, труднощі концентрації, уваги і пам`яті, головні болі, безсоння, депресія і паніка тощо. Стрес ослабляє імунну систему і може привести до погіршення перебігу різних захворювань.
Стрес є давнім механізмом, який покликаний допомагати людському організму в питаннях виживання. В давнину первісна людина постійно стикалася із смертельними небезпеками, подолання яких було необхідне, для того, щоб вижити.
Під час стресу в тілі виділяються спеціальні гормони, які активізують роботу симпатичної нервової системи, що приводить до посиленого серцебиття, глибокого дихання, активного надходження крові у периферичні відділи організму - руки і ноги, зменшеному кровопостачанню внутрішніх органів (внаслідок цього їх утруднюється їхнє функціонування). Такий стан дозволяє нам швидше втекти або битися, що було актуальне для виживання первісної людини. Але сьогодні в більшості випадків ми не можемо вирішити свої проблеми, тікаючи або атакуючи, і наше тіло одержує накази, які приводять до збою нормальної роботи всіх органів і систем.
Що ж ми можемо зробити, щоб зменшити вплив стресу і попередити розвиток спровокованих ним хвороб? Найефективнішими, як не дивно, виявляються найпростіші і всім відомі рекомендації, як, наприклад, фізична активність і правильне харчування. Раціон має бути поживним, але не жирним: фрукти, овочі, харчові волокна, менше червоного м`яса. Дуже корисні овес, греча, пшоно, пшениця, перловка, цілісний рис і кукурудза, білки рослинного походження, насіння - гарбузові, соняшникові, олія, риба тощо. Здорове харчування забезпечує добре самопочуття.
Рекомендації щодо зниження нервового напруження
1. Зміцнення сімейних зв`язків. Численні дослідження показують, що сімейні люди мають краще здоров`я, ніж самотні, у них нижчий ризик одержати важке захворювання, потрапити в аварію і навіть померти. Тому бережіть сімейні зв`язки.
2. Підтримуйте дружні відносини. Зустрічі з друзями це не тільки задоволення, вони важливі для зміцнення нашого душевного здоров`я. Коли наші внутрішні ресурси виснажуються, друзі здатні знизити тиск і напругу, яку ми відчуваємо. Дружні контакти приносять відчуття задоволення, а моральна підтримка допомагає легше переносити повсякденні тяготи.
3. Духовність - важливий показник. В дні проблем і життєвих випробувань люди релігійні черпають сили у властивому їм ставленні до труднощів, що грунтується на терпінні, співчутті, надії і розумінні. Ці якості послаблюють дію стресу.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/health/country/241668-stres-ruynue-usi-sistemi-organizmu.html
Объяснение: